Україна та Румунія уклали угоду про співпрацю у сфері цифровізації та кіберзахисту
Джерело: Міністерство цифрової трансформації України
Міністерство цифрової трансформації України й Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації Румунії уклали угоду про розвиток електронних комунікацій і співпрацю у сфері цифровізації та кіберзахисту.
Договір підписали очільники міністерств – Михайло Федоров та Богдан-Груя Іван.
Угода дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими й румунськими спеціалістами. А також упроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту.
У межах угоди сторони домовилися, зокрема:
- відновлювати та модернізувати цифрову інфраструктуру, яка постраждала внаслідок російської агресії;
- забезпечити покриттям інтернетом віддалені та важкодоступні регіони;
- підвищувати стійкість та захищеність інформаційно-комунікаційних технологій;
- посилювати кіберзахист національних мереж та цифрової інфраструктури;
- розвивати хмарну інфраструктуру для державних електронних сервісів;
- запустити технології 5G в Україні й розвивати 5G-коридори між кордонами України та Румунії.
Крім того, завдяки укладеній угоді Україна зможе брати участь у програмах фінансової підтримки ЄС.
- Румунія вирішила підтримати експорт зерна з України шляхом якірної стоянки в порту Констанца. За планами, роботи мають бути завершені до березня 2024 року.
- Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина за результатами робочого візиту до Бухаресту повідомила, що Румунія виступає за відкриття з Україною переговорів про членство в ЄС.
Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.