Україна та Румунія уклали угоду про співпрацю у сфері цифровізації та кіберзахисту
Джерело: Міністерство цифрової трансформації України
Міністерство цифрової трансформації України й Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації Румунії уклали угоду про розвиток електронних комунікацій і співпрацю у сфері цифровізації та кіберзахисту.
Договір підписали очільники міністерств – Михайло Федоров та Богдан-Груя Іван.
Угода дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими й румунськими спеціалістами. А також упроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту.
У межах угоди сторони домовилися, зокрема:
- відновлювати та модернізувати цифрову інфраструктуру, яка постраждала внаслідок російської агресії;
- забезпечити покриттям інтернетом віддалені та важкодоступні регіони;
- підвищувати стійкість та захищеність інформаційно-комунікаційних технологій;
- посилювати кіберзахист національних мереж та цифрової інфраструктури;
- розвивати хмарну інфраструктуру для державних електронних сервісів;
- запустити технології 5G в Україні й розвивати 5G-коридори між кордонами України та Румунії.
Крім того, завдяки укладеній угоді Україна зможе брати участь у програмах фінансової підтримки ЄС.
- Румунія вирішила підтримати експорт зерна з України шляхом якірної стоянки в порту Констанца. За планами, роботи мають бути завершені до березня 2024 року.
- Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина за результатами робочого візиту до Бухаресту повідомила, що Румунія виступає за відкриття з Україною переговорів про членство в ЄС.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.