Україна замість НПЗ почала атакувати металургійні заводи Росії
Джерело: TMT
Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.
Від початку року до середини жовтня Збройні сили України щонайменше 114 разів атакували нафтопереробні заводи на території Росії, на третину скоротивши обсяги нафтопереробки в країні та спричинивши кризу пального у регіонах — від Сибіру до Москви.
Однак у жовтні, через кілька днів після укладення Росією та США угоди щодо дизельного пального, коли президент США Дональд Трамп оголосив про “енергетичне перемир’я” між Росією та Україною, удари припинилися. Серед останніх у жовтні були атаки на нафтопереробний завод у Рязані (15 жовтня) та завод у Сургуті (16 жовтня).
Натомість у жовтні новими цілями українських безпілотних сил стали металургійні комбінати. У понеділок, 26 жовтня, під удар потрапив Яковлівський гірничо-збагачувальний комбінат, що входить до складу компанії “Северсталь”, власником якої є російський мільярдер Олексій Мордашов.
У ніч проти 28 жовтня, під атаку потрапив Новолипецький металургійний комбінат, що належить мільярдеру РФ Володимиру Лісіну. За даними OSINT-каналів, по найбільшому металургійному комбінату Росії, який виробляє близько 20% усієї сталі в країні, вдарили ракетами Storm Shadow. На підприємстві виникла пожежа.
Передбачається, що українські атаки можуть додати “головного болю” російським металургам, які після запровадження західних санкцій втратили третину експорту, а згодом постали перед різким скороченням попиту всередині Росії через спад у будівництві, уповільнення економіки та високі кредитні ставки.
Раніше стало відомо, що станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.
- 26 жовтня та в ніч на 27 жовтня Сили оборони уразили склади боєприпасів, матеріально-технічних засобів, скупчення військової техніки та живої сили російських окупантів на тимчасово окупованих територіях України.
- 23-го та у ніч на 24 жовтня Сили оборони України уразили комбінат “Тольяттікаучук”, АТ “Протон-Електротекс” та літак на аеродромі “Єйськ”.
- 22 жовтня та в ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України уразили пункт управління, місце пуску БпЛА та склади противника.
Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.
Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.