«Українська переговорна група мала колосальний важіль впливу – цим не скористались», – Прокопенко про відсутність «азовців» у списках обміну

Джерело: Денис Прокопенко у Facebook.

Командир бригади “Азов” Денис “Редіс” Прокопенко висловив критичну думку щодо результатів останнього обміну полоненими, вказавши на те, що українські азовці, які перебувають у російському полоні, знову не були повернуті додому. Він наголосив, що, попри колосальний запит суспільства на повернення героїв Маріуполя, які зробили все для збереження незалежності України, жодного з них не включили до списку обміну.

“Відповідальним за обміни з української сторони необхідно було за радянськими традиціями організувати до свята медійну “перемогу”. Місця для полонених азовців, які вже понад 2 роки чекають на обіцяні обміни, у цій формулі не знайшлося“, – написав комбриг “Азову”.

Прокопенко зазначив, що під час переговорів українська сторона мала значний важіль впливу, однак не скористалася ним, дозволивши повернути російських строковиків, захоплених на Курщині, замість українських захисників:

“Попри те, що в Україні існує колосальний запит від суспільства на повернення тих, хто у 2022 році у Маріуполі зробив все, аби Україна взагалі продовжила існування і сьогодні святкувала День Незалежності, а не “день народного единства”. Попри те, що полонені росіяни самі просили обміняти їх на азовців. Попри те, що українська переговорна група мала колосальний важіль впливу під час цього обміну, виступаючи з позиції сили”.

“Редіс” підкреслив, що така ситуація викликає розчарування, адже незалежність України повинна відзначатися вдячністю тим, хто захищав її у найскладніших умовах, а не пафосними заявами.

Командир “Азову” звернув увагу на те, що День Незалежності для багатьох українців повинен бути нагадуванням про ціну, яку заплатили й продовжують платити ті, хто залишився в російському полоні. Він закликав до більш рішучих дій під час наступних перемовин, аби домогтися повернення азовців, які боролися за незалежність України з неймовірною відвагою та самопожертвою.

“Цей тест на вдячність Україна сьогодні провалила. Завдання не виконане. Наступна спроба вартуватиме ще дорожче“, – наголосив Прокопенко.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.