Українська розвідка повідомила про втрату перспектив російської економіки

Джерело: СЗРУ

Оновлений базовий прогноз мінекономрозвитку РФ виявився критично залежним від збереження чи скасування міжнародних санкцій. Аналітики прогнозують підвищення середньої ціни нафти Urals із $58 за барель у 2025 році до $65 у 2028-му, втім, пояснюють у СЗРУ, цей сценарій можливий лише у випадку виходу Росії з міжнародної ізоляції.

Глобальний попит на нафту зростає все повільніше, угода ОПЕК+ втрачає ефективність, а надлишок потужностей на Близькому Сході та збільшення видобутку у Південній Америці тиснуть на ринок. У результаті вартість Brent у найближчі роки може впасти до $60 за барель, що обвалить і доходи Кремля.

У серпні 2025 року Urals коштувала лише $56,1 за барель із дисконтом $12,1 до Brent. Повернення до більш вигідного розриву ($1–2) можливе лише в разі скасування європейського ембарго та виключення російських компаній з американського санкційного списку. Без цього російська нафта приречена на знижки.

Не менш складна ситуація і в газовій галузі. Уряд РФ очікує, що експорт ЗПГ зросте з 34,6 млн тонн у 2024 році до 58,4 млн тонн у 2028-му. Проте, додали у повідомленні, забезпечити такі обсяги неможливо навіть користуючись з “Арктик ЗПГ 2” – потрібні нові проєкти, серед яких ключові перебувають під санкціями США.

Проблеми також у переробці нафти. Так, навіть за оптимістичними прогнозами зростання експорту нафтопродуктів із 122,5 млн тонн у 2024-му до 134 млн у 2028-му можливе лише за умови доступу до західного обладнання, що заборонене до постачання ще з 2022 року.

Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.