Українські національні символи і їхнє значення

Українські національні символи — це важливі елементи, які відображають історію, культуру та ідентичність народу. Кожен із них має глибоке історичне та культурне значення.

Прапор, гімн, герб – це більше ніж просто державні атрибути. Вони є втіленням вікової історії, боротьби за свободу та незалежність, а також відображенням національної ідентичності. Сьогодні вони об’єднують українців усього світу, надихаючи на подальші досягнення та захист своєї держави.

Джерело: Getty Images

 Прапор України

Державний прапор України складається з двох рівних горизонтальних смуг: верхня — синя, нижня — жовта. Цей прапор був офіційно затверджений 28 січня 1992 року після проголошення незалежності України.

  • Синя смуга символізує небо, яке завжди було важливим для українців як символ миру та спокою.
  • Жовта смуга представляє золоте пшеничне поле, що символізує добробут та достаток.

Джерело: Getty Images

Поєднання цих кольорів стало символом свободи, гармонії та відданості батьківщині. Перші згадки про використання цих кольорів зустрічаються ще в середньовічних гербах, але в сучасному вигляді прапор став символом національного руху під час революційних подій 1917-1920 років.

Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Є багато версій і трактувань цих кольорів. Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

Джерело: Голос України

Герб України (Тризуб)

Тризуб — це малий державний герб України, який також має глибоке історичне коріння. Він був офіційно прийнятий 19 лютого 1992 року.

  • Історичне походження: Тризуб використовувався як родовий знак київських князів, зокрема Володимира Великого, який правив у X столітті. Цей символ був викарбуваний на монетах та інших артефактах того часу.
  • Символіка: Значення тризуба залишається дискусійним. Існують теорії, що тризуб символізує силу, мудрість та любов або триєдність божественної, державної та громадської влади. Інші дослідники вбачають у ньому поєднання християнської символіки з язичницькими традиціями, наприклад, зображення сокола чи іншого птаха.

Тризуб став символом національного відродження та боротьби за незалежність у XX столітті.

Джерело: Коростишівська міська рада

Гімн України

Державний гімн України — це пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля», написана Павлом Чубинським (слова) та Михайлом Вербицьким (музика) в середині XIX століття. Офіційно гімн був затверджений у 1992 році, а у 2003 році його затвердили Конституцією України.

  • Слова гімну відображають боротьбу українців за свободу і незалежність. Основний меседж — це віра у відродження української держави та національної гідності.
  • Музика була створена Михайлом Вербицьким, священником і композитором, що підкреслює урочистість та натхнення цієї композиції.

Цей гімн став символом національної єдності та непохитності українського духу, особливо під час важливих історичних подій, таких як Революція Гідності та війна з Росією.

Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.

Переговори Роберта Фіцо з главою РФ Володимиром Путіним не залишилися непоміченими і на внутрішньополітичній арені. Зокрема лідер “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка назвав поїздку “ганьбою для Словаччини та зрадою національних інтересів”.

Правоохоронці Києва спростували недостовірну інформацію про військових, яка поширювалася мережею. Відео, котре викликало резонанс, виявилося маніпуляцією

У російському місті Казань на місцевому пороховому заводі сталися вибухи після атаки українських безпілотників, повідомила адміністрація Кіровського та Московського районів міста.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував президента Польщі Анджея Дуду через пропозицію польського глави конфіскувати російські активи і передати Україні.