Українські полярники вперше за довгий час зафіксували родину косаток
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
Українські полярники під час виходу в море вперше за довгий час зафіксували родину косаток.
Як зазначається, команда НАНЦ не зустрічала китоподібних протягом усього серпня, хоча виходила в море доволі часто. Лише на початку вересня їй пощастило.
Переглянути цей допис в Instagram
“Ми їхали човном, і наш сисадмін та драйвер Женя жартома сказав, що іноді хвилі океану дуже схожі на фонтани, які видають кити. Я озирнулася, щоб глянути, про що йдеться, і одразу зрозуміла, що це не хвилі. Було видно, що фонтанчиків багато, і вони досить близько один до одного. Ми почали наближатися, я готувалася проводити дослідження. Але, на жаль, косатки дуже швидко запливли між островами, і ми їх втратили”, – розповіла біологиня Зоя Швидка.
За складом та розміром групи науковці припустили, що це була та ж сама родина косаток, яку вони спостерігали в липні. Тоді їм трапилася група з 12 особин, двоє з яких були ще зовсім юними. Особливості забарвлення вказують, що ці косатки, ймовірно, належать до одного з екотипів B.
У НАНЦ зазначають, що косатки дуже маневрені та швидкі, тому зазвичай узяти біопсію чи зробити фото або відео для ідентифікації – непросто.
Живуть ці китоподібні в тісних сімейних групах, на чолі яких стоїть найстарша та найдосвідченіша самиця. Зазвичай подібні об’єднання налічують від 5 до 20 особин. Кожна родина має власні унікальні звукові сигнали, за якими її члени впізнають одне одного.
Косатки вирізняються складною соціальною поведінкою та ієрархією. Після смерті ватажка група розпадається: дочки з власним потомством утворюють нові родини, а самці здебільшого залишаються осторонь, йдеться в матеріалі.
Німеччина додатково виділить мільйон євро на підвищення рівня ядерної безпеки на атомних електростанціях України.
Комітет з питань регламенту Палати представників США схвалив двопартійний законопроєкт спрямований на посилення санкцій проти Росії. Одним із його співавторів є покійний сенатор Ліндсі Грем.
Україна та Росія знову обговорюють можливість взаємного припинення атак на енергетичну інфраструктур. Однак Москва не хоче укладати угоду до настання зими.
За добу українські захисники ліквідували ще 1 400 загарбників. Також ворог продовжує втрачати велику кількість артилерійських систем, дронів та автомобільної техніки.
У ніч на 15 вересня винищувачі НАТО вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Литви.