Українські військові розповіли, як їх таємно переміщували перед новим наступом Росії
Джерело: Sky News
Українські військові розповіли про те, як їх таємно передислокували для захисту кордону з Росією за кілька днів до початку нового вторгнення.
Командир артилерійського підрозділу 57-ї бригади повідомив, що їх гармати вели вогонь по російських військах за день до наземного вторгнення в північно-східний район Харкова. Він наголосив, що російські сили активно скупчувалися на кордоні.

Фото: Sky News / Саша, командир артилерійської батареї 57-ї бригади
Українське джерело розповіло, як Сили оборони намагалися накопичити сили перед наступом Росії. Ситуація була критичною, але після деякого часу стабілізувалася.
Проте кількості артилерійської амуніції та застарілої зброї було недостатньо для ефективного відбиття атаки. Українські військові наголосили, що додаткові боєприпаси допомогли б завдати більше шкоди російським силам.
На сьогодні ситуація на лінії фронту стабілізувалася, але запас боєприпасів у Сил оборони обмежений.

Фото: Sky News
Російське вторгнення показало нерівність військової потужності. Але, як зауважило видання, українці продовжують боротися, використовуючи усі доступні ресурси для захисту своєї землі.
- Російські війська, ймовірно, готуються до другого етапу наступальної операції на півночі Харківської області, яку планують розпочати після очікуваного захоплення ними Вовчанська.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.