Український фільм «Чому я живий» з’явився на Netflix
Зображення: Держкіно
Джерело: Держкіно
Історична драма “Чому я живий” українського режисера Віллена Новака з’явилася на стримінговій платформі Netflix.
Фільм знято за автобіографічним оповіданням письменника й драматурга Євгена Митька “Тепер я турок, не козак…”.
Сюжет фільму
Юні Фрося та її коханий Льончик мріють одружитися, але батько дівчини категорично проти євреїв в сім’ї. Життя закоханих безповоротно змінюється, коли їхні рідні та мільйони інших людей стають жертвами війни. Героям доведеться пережити окупацію і фашистський терор, щоб зберегти любов та людяність у найтемніші часи.
Події фільму відбуваються у місті Маріуполь на початку 1940-х років. Розповідь ведеться від імені 9-річного хлопчика Женьки.
Його тітка Фрося закохана у Льончика та вони збираються побратися. Але його дідусь Олекса, батько Фросі та її старшої сестри Марії (мами Женьки) налаштований категорично проти через те, що Льончик єврей. Попри це, весілля все ж відбувається.
Незабаром починається війна, а Фрося народжує донечку Лорочку. Невдовзі гітлерівці захоплюють місто, збирають усіх євреїв та розстрілюють їх. Льончик за настановою своїх батьків –Овсія, артиста місцевого театру та Басі, вчительки-хореографа, встигає покинути місто.
Овсію вдається вижити під час розстрілу і він приходить до родини Фросі. Олекса, попри колишню неприязнь до євреїв та заборони нацистів щодо їх переховування, допомагає Овсієві. Сусіди доносять про це гітлерівцям, але під час обшуку оселі Олекси Овсію вдається втекти.
Та через деякий час, не витримавши постійних переслідувань, він покінчив життя самогубством. Задля захисту та врятування Лорочки, Олекса хрестить її у православній церкві, а Фрося вступає у зносини із німецьким інтендантом. Згодом Маріуполь звільняють від нацистів, а Фросю заарештовують за зв’язки із ворогом.
Минає декілька років. Фрося після покарання повертається додому, де на неї чекають рідні: вже доросла донька Лорочка, Женька, який чекає на повістку до армії, старша сестра Марія та Льончик, який втратив ногу, проте із численними нагородами повернувся з війни.
Історія створення стрічки
За словами режисера фільму, за порадою свого знайомого він прочитав оповідання Євгена Митька “Тепер я турок, не козак”, надруковане у 1989 році у журналі “Мистецтво кіно” та відтоді його “серце залишилось із цим оповіданням”.
У 2017 році він розповів про сценарій продюсеру Андрію Осипову, якого дуже вразили слова сценарію. Після цього розпочалася підготовча робота, а наприкінці 2019 року надійшли перші кошти для зйомок фільму, що відбувалися в Одесі та Одеській області.
- Комедійний фільм “Мій карпатський дідусь” режисера Зази Буадзе очолив рейтинг найпопулярніших фільмів в Україні на Netflix в період з 29 квітня до 5 травня.
- Фільм українського режисера Аркадія Непиталюка “Уроки толерантності” з 8 травня стане доступним на стримінговій платформі Netflix.
- На американській платформі Netflix з’явився український художній фільм-казка режисера Михайла Кострова “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке”.
У сучасній війні культурний фронт стає не менш важливим за бойовий. Музика і мистецтво допомагають військовим переживати найскладніші моменти, відновлювати сили і зберігати людяність попри жахіття війни. Культурний десант – це мобільні творчі групи, які несуть цю підтримку прямо на передову, створюючи особливий простір відновлення і спротиву через мистецтво.
Верховний суд штату Вісконсин, де зараз більшість мають ліберальні судді, скасував закон 1849 року, що фактично забороняв аборти. Рішення ухвалили 4 голосами проти 3. Суд постановив, що старий закон був замінений новішими нормативними актами, які регулюють доступ до абортів, зокрема після того, як плід стає життєздатним поза утробою.
У середу, 3 липня, погоду в Україні формуватиме зона підвищеного тиску. Це означає, що хмар буде менше, сонця більше, а температура – вища, особливо у західних та південних регіонах.
3 липня відзначають Всесвітній день без поліетиленових пакетів. За церковним календарем сьогодні день пам’яті святого мученика Якинта.
З моменту, коли російські війська почали масово застосовувати ударні дрони “Шахед”, кожна українська ніч походить на випробування. Виготовлені за іранськими кресленнями і модифіковані в Росії, ці безпілотники стали головним знаряддям терору проти цивільного населення.