Український науковець Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера
Джерело: Національна академія наук України
Український науковець, член-кореспондент НАНУ, завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера.
Повідомляється, що Фонд Олександра фон Гумбольдта (Німеччина) щороку вручає до шести таких нагород видатним дослідникам – як визнання їхніх значних досягнень у науці й освіті – за фундаментальні теорії, відкриття й розробки, що помітно впливають на розвиток у певній галузі науки та поза нею. Грошова винагорода до кожної з премій становить 60 тисяч євро, її виплачує Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку Німеччини.
Нагороду названо на честь природознавця, мандрівного письменника й публіциста Ґеорґа Форстера (1754–1794), який був другом німецького науковця-енциклопедиста і мандрівника Олександра фон Гумбольдта (1769–1859).
Зазначено, що комісія експертів ухвалює рішення про присудження цієї престижної міжнародної відзнаки за поданням німецьких учених. Кандидатуру члена-кореспондента НАН України Ігоря Фрицького номінував на присудження премії Університет Ґьоттінґена, а підтримали – Університет Гайдельберґа й Університет Ерланґена. Очікується, що лауреати Премії продовжать наукові дослідження спільно з дослідницькими установами Німеччини.
Як пояснили в НАНУ, дослідницька група Фрицького співпрацює з німецькими університетами вже понад 20 років. Разом вони виконали великий цикл досліджень, зробивши вагомий внесок у біоміметичний каталіз, супрамолекулярну хімію, хімію молекулярних матеріалів і наноматеріалів.
Завдяки цим роботам запропоновано оригінальні синтетичні підходи до створення дискретних метало-супрамолекулярних сполук високої ядерності й метал-органічних каркасів із прогнозованими магнітними, електрохімічними та каталітичними властивостями; створено нові термохромні матеріали, що можуть змінювати колір, нагріваючись аби охолоджуючись у широкому температурному інтервалі.
Водночас відомо, що нещодавно дослідницька група Фрицького у співпраці з німецькими колегами одержала унікальні водорозчинні сполуки перехідних металів у нетрадиційно високих ступенях окиснення (зокрема, заліза (IV), заліза (V), мангану (IV), міді (ІІІ)). На основі цих сполук розроблено високоефективні системи фотокаталітичного розкладу води (прототипи систем штучного фотосинтезу), які за своїми функціональними характеристиками суттєво перевищують решту фотокаталізаторів на основі комплексів цих металів. Крім того, розроблено високоефективний ветеринарний препарат (зареєстрований під назвою “Клатроферан”) для профілактики і лікування залізодефицитної анемії у тварин, що містить комплекс заліза (IV).
Результати цих досліджень опублікували найпрестижніші міжнародні наукові журнали, зокрема “Nature Communications”, “Chemical Communications”.
- Українська акторка Рита Бурковська, яка зіграла головну роль у фільмі “Бачення метелика”, номінована на Найкращу Європейську Акторку кінопремії SeptimiusAwards 2023.
Суд міжнародної торгівлі США став на бік Дональда Трампа у суперечці щодо пільги de minimis, яка дозволяла ввозити частину товарів вартістю до 800 доларів без сплати мит. Судді вирішили, що президент мав право достроково скасувати цю пільгу для імпорту з Китаю, Мексики та Канади.
На півдні Англії пасажирський потяг зійшов із рейок, кілька людей після аварії доправили до лікарень. На місці працюють десятки рятувальників, а залізничний рух через Льюїс і Гейвордс-Гіт зупинили.
Іранські військові заперечили заяву Дональда Трампа про те, що США нібито повністю контролюють Ормузьку протоку. У Тегерані стверджують, що жодне комерційне судно або танкер не може безпечно пройти цим маршрутом без дозволу іранських сил.
Французькі пожежники оголосили загальнонаціональний протест на 29 вересня після літа, позначеного рекордною спекою та масштабними лісовими пожежами. Вони вимагають збільшення фінансування, масового набору професійних пожежників і модернізації системи цивільного захисту.
Рада Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді проголосувала за повернення імені Дональда Трампа на фасад будівлі та перейменування прилеглої площі на його честь. Рішення може спричинити новий юридичний конфлікт, адже раніше федеральний суд уже наказав прибрати ім’я президента.