Український науковець Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера
Джерело: Національна академія наук України
Український науковець, член-кореспондент НАНУ, завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера.
Повідомляється, що Фонд Олександра фон Гумбольдта (Німеччина) щороку вручає до шести таких нагород видатним дослідникам – як визнання їхніх значних досягнень у науці й освіті – за фундаментальні теорії, відкриття й розробки, що помітно впливають на розвиток у певній галузі науки та поза нею. Грошова винагорода до кожної з премій становить 60 тисяч євро, її виплачує Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку Німеччини.
Нагороду названо на честь природознавця, мандрівного письменника й публіциста Ґеорґа Форстера (1754–1794), який був другом німецького науковця-енциклопедиста і мандрівника Олександра фон Гумбольдта (1769–1859).
Зазначено, що комісія експертів ухвалює рішення про присудження цієї престижної міжнародної відзнаки за поданням німецьких учених. Кандидатуру члена-кореспондента НАН України Ігоря Фрицького номінував на присудження премії Університет Ґьоттінґена, а підтримали – Університет Гайдельберґа й Університет Ерланґена. Очікується, що лауреати Премії продовжать наукові дослідження спільно з дослідницькими установами Німеччини.
Як пояснили в НАНУ, дослідницька група Фрицького співпрацює з німецькими університетами вже понад 20 років. Разом вони виконали великий цикл досліджень, зробивши вагомий внесок у біоміметичний каталіз, супрамолекулярну хімію, хімію молекулярних матеріалів і наноматеріалів.
Завдяки цим роботам запропоновано оригінальні синтетичні підходи до створення дискретних метало-супрамолекулярних сполук високої ядерності й метал-органічних каркасів із прогнозованими магнітними, електрохімічними та каталітичними властивостями; створено нові термохромні матеріали, що можуть змінювати колір, нагріваючись аби охолоджуючись у широкому температурному інтервалі.
Водночас відомо, що нещодавно дослідницька група Фрицького у співпраці з німецькими колегами одержала унікальні водорозчинні сполуки перехідних металів у нетрадиційно високих ступенях окиснення (зокрема, заліза (IV), заліза (V), мангану (IV), міді (ІІІ)). На основі цих сполук розроблено високоефективні системи фотокаталітичного розкладу води (прототипи систем штучного фотосинтезу), які за своїми функціональними характеристиками суттєво перевищують решту фотокаталізаторів на основі комплексів цих металів. Крім того, розроблено високоефективний ветеринарний препарат (зареєстрований під назвою “Клатроферан”) для профілактики і лікування залізодефицитної анемії у тварин, що містить комплекс заліза (IV).
Результати цих досліджень опублікували найпрестижніші міжнародні наукові журнали, зокрема “Nature Communications”, “Chemical Communications”.
- Українська акторка Рита Бурковська, яка зіграла головну роль у фільмі “Бачення метелика”, номінована на Найкращу Європейську Акторку кінопремії SeptimiusAwards 2023.
Українські полярники зафіксували поблизу антарктичної станції “Академік Вернадський” незвичайне оптичне явище – іризацію перистих хмар. Через заломлення та взаємодію сонячного світла на небі з’явилися різнокольорові переливи, які нагадують велику мильну бульбашку.
Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.
Французький модний дім Dior представив різдвяну кампанію 2026 року у форматі короткометражного мультфільму “Кольорова ніч Крістіана Діора”. До озвучування долучилися Роберт Паттінсон, Ріанна та інші зірки. Однак після прем’єри в соцмережах виникли підозри, що під час створення анімації використовували генеративний штучний інтелект. Режисер стрічки Сільвен Шоме заперечив ці звинувачення та пояснив, як насправді працювала команда.
У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).
У Польщі помер 24-річний Міхал О., який 7 листопада влаштував стрілянину на Головній площі Кракова. Він перебував у лікарні у критичному стані після поранень, отриманих під час затримання поліцією.