Україну обрали віцеголовою Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі війни
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Україну вперше обрано на посаду віцеголови Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
“14 грудня, у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулося 18-е засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Під час цього заходу Україну вперше обрали на посаду віцеголови цього Комітету”, – повідомили у Мінкульті.
Головою Комітету була обрана Фінляндія, доповідачем – Японія. Іншими віцеголовами комітету ЮНЕСКО були обрані представники Ель Сальвадору, Малі та Катару.
У засіданні Комітету взяла участь делегація України на чолі із постійним представником України при ЮНЕСКО, послом В.В.Омельченком, а також представники ППУ при ЮНЕСКО і МКІП України.
“Україна вперше стала віцеголовою Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Це ще одна перемога української культурної дипломатії. Ми щиро вдячні нашим міжнародним партнерам з ЮНЕСКО за ще одне рішення на користь захисту українською спадщини, яка є частиною світової культури. Такі події об’єднують нації!” – підкреслив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Комітету була представлена доповідь Секретаріату ЮНЕСКО щодо дій та допомоги, наданої Україні. Ця доповідь включала інформацію про супутниковий моніторинг стану культурної спадщини України, проведений місіями ЮНЕСКО для оцінки збитків, завданих російською агресією.
Також розглядалася технічна допомога ЮНЕСКО органам влади України у забезпеченні заходів надзвичайного характеру для захисту культурної спадщини, і допомога у здійсненні інвентаризації об’єктів культурної спадщини, включених до Списку ЮНЕСКО під посиленим захистом.
За результатами розгляду зазначеної доповіді було ухвалено рішення Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. У рішенні висловлено глибоку стурбованість наслідками російського вторгнення для сектору культури України та міститься заклик до держав-учасниць Гаазької Конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та Другого протоколу 1999 року до неї.
Також висловлено заклик до Секретаріату ЮНЕСКО продовжувати надання необхідної допомоги Україні у межах Другого протоколу 1999 року.
Також, під час засідання ще п’ять об’єктів культурної спадщини України отримали статус “під посиленим захистом”.
- Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
Благодійний Фонд Сергія Притули чотири роки тому за кошти громадян та бізнесу придбав для військової розвідки України радарний супутник компанії ICEYE.
У Росії загострилася криза пального: нині бензин або дизель доступні лише на 28,1% автозаправних станцій у країні проти 41% тижнем раніше.
Вісім країн, котрі не входять до Європейського Союзу, погодилися приєднатися до нового пакета санкцій ЄС проти Білорусі, запроваджених щодо Мінська через підтримку війни РФ проти України.
Українські правоохоронці ідентифікували командира підрозділу ударних безпілотників “Ахмат”, котрого підозрюють у наказах про систематичні атаки на цивільну інфраструктуру Сумської області.
Російська економіка зазнала серйозного виснаження через майже п’ятирічну повномасштабну війну проти України.