Улюблену пропагандистку Путіна планують позбавити громадянства Чорногорії

Джерело: Adria

Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч анонсував перевірку всіх випадків присвоєння почесного громадянства країни. Ініціатива пов’язана з сумнівами щодо обґрунтованості частини таких рішень, серед яких — надання статусу відомій російській пропагандистці, ведучій “Первого канала” Катерині Андрєєвій.

За словами Спаїча, якщо почесне громадянство надавалися як “особисті послуги” або без чітких критеріїв, це підриває довіру громадян до закону та створює ризик політичної корупції. Перевірки обіцяють провести найближчим часом.

Андрєєва отримала почесне громадянство Чорногорії ще у 2011 році. Про це тоді повідомляв засновник Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Олексій Навальний. У квітні 2024 року ФБК опублікував нове розслідування, присвячене ведучій, та організував акцію біля уряду Чорногорії з вимогою позбавити її чорногорського паспорта.

За даними ФБК, Андрєєва має також громадянство Гондурасу. Попри санкції проти російських пропагандистів, вона регулярно подорожує країнами ЄС і НАТО — зокрема, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну відвідувала Фінляндію, Норвегію та низку інших європейських країн.

Пропагандистка веде новини на російському “Первом канале” з 1997 року. Її неодноразово намагалися звільнити, проте, за даними ВВС, втручання особисто Володимира Путіна не дозволило це зробити — Андрєєва, за чутками, є його улюбленою ведучою.

Загалом до листопада 2022 року Чорногорія видала понад 1000 почесних паспортів. Спаїч наголосив, що нова перевірка покликана відновити довіру громадян до системи надання такого статусу.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.