Уникнути повномасштабного вторгнення: Порошенко пояснив головну мету Мінських угод

Джерело: Петро Порошенко в інтерв’ю телеканалу “Прямий”

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко розповів, що головною метою Мінських угод було уникнути повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Хочу всім нагадати, коли ідея Мінська з’явилася. Серпень 2014 року, вторгнення регулярних збройних сил російської федерації на українську територію. Були заведені 10 бригад і дивізій. Тисячі, десятки тисяч російських десантників, військовослужбовців, танкістів. У нас не було збройних сил. У нас на відстані від Покровська, Іловайська до Києва не було жодного батальйону. У нас були дві роти Національної гвардії, які зберігали і прикривали атомні електростанції. Все. І ми мали зупинити російський наступ, – сказав Порошенко. – Це не були якісь найманці, це були регулярні сили. І ми одразу в серпні надали світу полонених російських десантників, захоплену бойову техніку, танки, БМП, БМД і документи. Тоді вони ще їздили з документами. І путін опинився в ситуації, коли він мав тоді ще це пояснювати. І от в умовах, коли у нас нема збройних сил, а проти нас вдерлися регулярні російські війська, яких не було чим зупиняти, потрібно було дипломатичне мистецтво, як Трамп каже, не маючи козирних карт в руках, зупинити просування ворожих військ по своїй території, – нагадав Порошенко.

За словами політика, це був потужний меседж Путіну з Уельсу, з Кардіфа, де проходив саміт НАТО, де вперше Україна на такому рівні брала участь безпосередньо в самітах, а не тільки у комісії Україна-НАТО, коли учасники країн-членів НАТО, учасники Великої Сімки донесли йому, що треба підписувати Мінськ. Перший Мінськ був підписаний 5 вересня, тоді як другий протокол на базі досягнень 5 вересня був підписаний 19-го.

Для того, щоб зупинити наступальні дії, була визначена територія по лінії боєзіткнення, – зазначив пʼятий президент.

І попри те, що Росія не виконала взятих на себе зобов’язань, інтенсивність боїв була знижена у десятки разів. Порошенко пояснив, що це дало нам можливість продихнути і узятися до створення Збройних Сил, до фінансування.

Перший ключовий принцип Мінських домовленостей – повага і підтвердження суверенітету і територіальної цілісності України на всіх ділянках. Росія їх не виконала. Але це є в угодах, під якими стоїть підпис російського посла. Друга позиція – негайне виведення всіх іноземних військ з української території. Наступна позиція – негайне виведення всієї техніки, включно з важкою. Наступна позиція – негайне звільнення всіх, хто був захоплений в полон. Наступна позиція – проведення виборів українськими політичними партіями, українською Центральною виборчою комісією, українськими ЗМІ, – нагадав Порошенко.

Окремо політик відзначив, що не захищає Мінськ. Він пояснив, що це була вимушена позиція, але безумовний успіх дипломатів.

Послухайте дипломатів, послухайте лідерів держав, послухайте всіх, хто не заангажований політично для об’єктивної оцінки. Пройшло вже більше 10 років з Мінських угод. Ну так зробіть краще. Головна функція Мінська – це уникнення широкомасштабного вторгнення, – сказав Порошенко.

  • Державний секретар у закордонних справах Великої Британії Девід Леммі застеріг від повернення до нових Мінських угод, говорячи про можливі гарантії безпеки для України.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.