Уряд Ізраїлю одностайно підтримав визнання геноциду вірмен, попри критику з боку Туреччини
Джерело: Politico.
Уряд Ізраїлю одностайно проголосував за офіційне визнання геноциду вірмен. Рішення ухвалили на тлі подальшого погіршення відносин із Туреччиною, яка багато років заперечує таке визначення масових убивств вірмен в Османській імперії.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар під час засідання уряду заявив, що історичні докази геноциду є достатніми, однак тема досі залишається предметом політичного заперечення.
“Попри широку й однозначну історичну документацію, геноцид вірмен і донині залишається предметом інституціоналізованої кампанії заперечення та применшення, зокрема маніпулятивного переписування історії, переважно з боку турецького уряду”, – сказав Саар.
Він додав, що дії Османської імперії проти вірменського народу мають розглядатися як систематичний злочин.
“Поширеною є думка, що Османська імперія системно вчиняла злочини, які становлять геноцид, із метою знищення вірменського народу”, – заявив міністр.
Варто зазначити, що геноцид вірмен забрав життя, за оцінками істориків, близько 1,5 млн людей у період між 1915 і 1923 роками. Туреччина послідовно відкидає термін “геноцид”, однак понад 30 країн світу вже офіційно визнали ці події саме так. Серед них – Франція, Німеччина, США, Ліван і Сирія.
Рішення Ізраїлю стало особливо чутливим через нинішній стан відносин із Туреччиною. Колись тісні зв’язки між двома регіональними державами різко погіршилися після війни Ізраїлю в Газі, яка почалася після атаки ХАМАС на ізраїльських цивільних 7 жовтня 2023 року.
Туреччина, зокрема президент Реджеп Тайїп Ердоган, неодноразово звинувачувала Ізраїль у геноциді в Газі. Ізраїль ці звинувачення заперечує. Перед голосуванням віцепрезидент Туреччини Джевдет Їлмаз назвав ізраїльську резолюцію спробою відвернути увагу від дій самого Ізраїлю.
“Це спроба приховати власні злочини”, – заявив Їлмаз.
Саар, зі свого боку, заперечив, що рішення уряду є відповіддю на позицію Анкари або політичним кроком проти Туреччини.
“Це не “акт помсти” за відкриту ворожість, жахливу риторику та ворожі дії Туреччини під керівництвом Ердогана щодо Ізраїлю”, – сказав він.
Він також наголосив, що нинішня політика Анкари щодо Ізраїлю не може бути підставою для ігнорування історичних фактів.
“Ба більше, той факт, що Туреччина просуває неправдиві наративи проти Ізраїлю, не дає їй імунітету від історичних істин”, – заявив Саар.
Зауважимо, що визнання геноциду вірмен може ще більше загострити відносини між Ізраїлем і Туреччиною. Для Анкари це питання залишається одним із найчутливіших у зовнішній політиці, тоді як для Ізраїлю нинішнє рішення стало символічним кроком на тлі дедалі глибшого дипломатичного конфлікту з урядом Ердогана.
- Нижня палата парламенту Нідерландів 19 червня підтримала клопотання щодо визнання геноцидом депортації кримських татар у 1944 році Радянським Союзом.
- Міжнародний суд у Гаазі відмовив у достроковому звільненні колишнього генерала боснійських сербів Ратко Младича, засудженого за геноцид і злочини проти людяності. Попри важкий стан здоров’я, суд дійшов висновку, що він отримує необхідне лікування у Нідерландах.
- 24 березня російська Держдума проголосувала закон про кримінальну відповідальність “за заперечення чи схвалення геноциду радянського народу нацистами в роки Великої Вітчизняної війни та за образу пам’яті жертв геноциду”.
США планують виділити Еквадору ще 45 мільйонів доларів на боротьбу з наркотрафіком і передати нові патрульні судна. Про це заявив держсекретар Марко Рубіо після зустрічі з президентом Даніелем Нобоа.
Apple представила iPhone Duo – перший складаний смартфон у лінійці iPhone. У розкладеному вигляді він отримав 7,6-дюймовий дисплей, а у складеному – компактний зовнішній екран на 5,4 дюйма.
Рада керівників МАГАТЕ вперше за 20 років передала справу Ірану до Ради Безпеки ООН через відсутність належної співпраці у розслідуванні слідів урану на незадекларованих об’єктах. За резолюцію проголосували 23 із 35 членів ради.
Майже третина 15-річних українців не досягає базового рівня одночасно з читання, математики та природничих наук, а понад половина має труднощі щонайменше в одній із цих галузей. Водночас результати PISA-2025 показали, що після різкого падіння у 2018-2022 роках середні показники українських підлітків більше не погіршуються.
Google оголосив про інвестиції на 13 мільярдів євро у розвиток ШІ-інфраструктури у Фінляндії. Компанія побудує три нові дата-центри, розширить наявний комплекс і протягом 22 років купуватиме до половини електроенергії, виробленої АЕС Ловііса.