Уряд призначив нових заступників Шмигаля: що про них відомо
Джерело: Денис Шмигаль/Telegram
Міністр оборони України Денис Шмигаль представив оновлений склад своєї команди.
Першим заступником міністра оборони призначено генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка. Раніше він обіймав посади радника командувача Сил логістики ЗСУ, керівника Головного управління логістики та заступника начальника Генерального штабу.
У період із квітня по серпень 2022 року Іван Гаврилюк очолював українську робочу групу в Координаційному штабі з надання допомоги Україні у Німеччині. З жовтня 2023 до травня 2024 року він обіймав посаду заступника міністра оборони, а згодом став першим заступником міністра.
Також заступником міністра оборони призначено Сергія Боєва, який починав кар’єру аналітиком у міжнародних фінансових установах JPMorgan Chase & Co та Credit Suisse у Великій Британії. Після повернення в Україну Боєв працював у Boston Consulting Group Ukraine, а також обіймав керівні посади в АТ “Укргазвидобування” та НАК “Нафтогаз України”, відповідаючи за стратегію, розвиток та аналітику.
У жовтні 2024 року його призначили заступником міністра оборони з питань європейської інтеграції, а у квітні 2025-го — першим заступником міністра оборони.
Заступницею очільника Міноборони призначили також волонтерку та громадську активістку Анну Гвоздяр. Вона з 2014 року долучилася до ініціатив, пов’язаних із забезпеченням війська, питаннями українських полонених та сімей загиблих військових.
У 2015–2016 роках працювала радницею голови Луганської ВЦА. З 2020 по 2023 рік очолювала Благодійний фонд Сергія Притули. З вересня 2023 року обіймала посаду заступниці міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, маючи глибоку експертизу у сфері оборонного виробництва, інновацій та розвитку ОПК.
- Заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко залишає посаду. Сталось це незадовго після того, як відомство очолив Денис Шмигаль.
Греція продовжує боротися з масштабними лісовими пожежами, котрі охопили кілька регіонів країни. Найскладніша ситуація спостерігається у Беотії, де вогонь продовжує поширюватися.
Країни ОПЕК+ погодили чергове збільшення квот на видобуток нафти на вересень, завершивши формальне скасування скорочень, запроваджених у 2023 році. З вересня сім учасників альянсу на чолі із Саудівською Аравією та Росією збільшать сукупний цільовий показник на 188 тис. барелів на добу.
Південна Корея запровадила екстрені заходи через хвилю спеки, яка охопила країну. У місті Янсан на південному сході зафіксували температуру 42,5°C — найвищий показник за всю історію метеоспостережень у країні.
Російська православна церква офіційно затвердила щонайменше 12 молитов, пов’язаних із війною. Як зазначає Центр протидії дезінформації, РПЦ послідовно використовується Кремлем для сакралізації агресії проти України та надання їй “духовного” виправдання.
2 серпня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що єдина у країні АЕС “Пакш” вимушено зупиняє роботу через рекордне падіння рівня води у Дунаї.