Уряд РФ шукає способи порятунку «Російських залізниць» від $50,8 млрд боргу
Джерело: Reuters.
Уряд Росії обговорює комплекс заходів для порятунку “Російських залізниць” (ред. РЖД). Державна компанія, що є найбільшим комерційним роботодавцем, накопичила борг у 4 трильйони рублів ($50,8 млрд).
Як повідомляє Reuters, проблеми РЖД відображають виклики військової економіки Росії, адже компанія страждає від падіння доходів. Це відбувається на тлі уповільнення економіки та найвищих відсоткових ставок за два десятиліття.
Джерела видання стверджують, що борг РЖД, де працює 700 000 осіб, переважно належить державним банкам. У фінансовому звіті за перше півріччя 2025 року чистий борг РЖД склав 3,3 трильйона рублів. Однак невідомо, чому він зріс на 0,7 трильйона за шість місяців.
- Москва розглядає кілька шляхів допомоги РЖД. Серед них:
- Збільшення державних субсидій та зниження податків.
- Використання коштів із Фонду національного добробуту.
- Підвищення тарифів на вантажні перевезення.
Однак підвищення тарифів може вдарити по російських експортерах, а вони вже страждають від економічного уповільнення.
Серед неформальних ідей є конвертація частини боргу в акції, що означає надання держбанкам частки компанії. Також пропонується обмежити відсоткові ставки за кредитами РЖД на рівні 9%. Одне з джерел назвало ці заходи спробою “врятувати” компанію.
Зазначимо, що обговорення ситуації пройшло наприкінці листопада, нову зустріч планують у грудні. Джерела зазначають, що в російському уряді є розбіжності в думках щодо фінального рішення. Це стосується міністерств фінансів, економіки, транспорту та торгівлі.
- У російському федеральному бюджеті частка витрат на обслуговування державного боргу в 2026 році сягне 8,8%, перевищивши сумарні асигнування на освіту та охорону здоров’я. Цей показник зросте до 9,1% у 2028 році, що свідчить про стрімке нарощування боргового навантаження, яке з початку повномасштабної війни в Україні зросло приблизно удвічі порівняно з 2021 роком.
Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.
Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.
Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.
Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.
Кібератаки призвели до фізичних руйнувань на об’єктах водопостачання, що змусило керівництво Копенгагена викликати посла РФ для пояснень.