Уряд Угорщини відмовився прийняти сенаторів США
Джерело: The Washington Post
Уряд Угорщини відмовився приймати делегацію сенаторів США. Вони прибули до Будапешту з метою закликати негайно затвердити заявку Швеції на вступ до НАТО.
Сенатор Джин Шахін висловила своє розчарування тим, що жоден член угорського уряду не зустрівся з делегацією, проте вона залишається оптимістичною та сподівається, що заявка Швеції буде розглянута для ратифікації, коли угорський парламент збереться знову 26 лютого.
Сенатор Кріс Мерфі вважає, що відмова уряду Віктора Орбана зустрітися з ними була дивною та тривожною, але він стверджує, що відповідальність за голосування лежить на угорському лідері.
“Ми достатньо знаємо про політику, щоб знати, що якщо прем’єр-міністр Орбан захоче, щоб це сталося, тоді парламент зможе рухатися вперед”, – сказав він.
Раніше цього місяця сенатор США Бен Кардін, голова сенатського комітету з міжнародних відносин, висловив сумніви щодо ймовірності введення санкцій проти Угорщини за її поведінку та охарактеризував Орбана як “найменш надійного члена НАТО”.
- Американські сенатори Джин Шахін та Том Тілліс готують двопартійну резолюцію для представлення у Конгресі, в якій засуджують розрив демократії в Угорщині та закликають угорський уряд зняти блокування вступу Швеції до НАТО.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.