Уряд Угорщини відмовився прийняти сенаторів США
Джерело: The Washington Post
Уряд Угорщини відмовився приймати делегацію сенаторів США. Вони прибули до Будапешту з метою закликати негайно затвердити заявку Швеції на вступ до НАТО.
Сенатор Джин Шахін висловила своє розчарування тим, що жоден член угорського уряду не зустрівся з делегацією, проте вона залишається оптимістичною та сподівається, що заявка Швеції буде розглянута для ратифікації, коли угорський парламент збереться знову 26 лютого.
Сенатор Кріс Мерфі вважає, що відмова уряду Віктора Орбана зустрітися з ними була дивною та тривожною, але він стверджує, що відповідальність за голосування лежить на угорському лідері.
“Ми достатньо знаємо про політику, щоб знати, що якщо прем’єр-міністр Орбан захоче, щоб це сталося, тоді парламент зможе рухатися вперед”, – сказав він.
Раніше цього місяця сенатор США Бен Кардін, голова сенатського комітету з міжнародних відносин, висловив сумніви щодо ймовірності введення санкцій проти Угорщини за її поведінку та охарактеризував Орбана як “найменш надійного члена НАТО”.
- Американські сенатори Джин Шахін та Том Тілліс готують двопартійну резолюцію для представлення у Конгресі, в якій засуджують розрив демократії в Угорщині та закликають угорський уряд зняти блокування вступу Швеції до НАТО.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.