В ДБР вивчають списки «ухилянтів», знайдені у затриманої керівниці МСЕК
Джерело: речниця теруправління ДБР “Суспільному”
Речниця теруправління ДБР у Хмельницькому Катерина Герасімук розповіла, що ДБР вивчає список “ухилянтів”, який знайшли під час обшуків у кабінеті керівниці Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяни Крупи.
За даними відомства, у списках зазначені прізвища та фіктивні діагнози.
Адвокатка Наталія Свірневська заявила, що осіб зі списку мають знайти та перевірити органи досудового розслідування.
“Треба буде встановлювати, правильний чи неправильний вказаний діагноз. Під час допиту повинні з’ясувати, чому людина звернулась у МСЕК. Можна перевірити, чи зверталась вона раніше за такою допомогою. Якщо доведуть, що діагноз неправильний, то будуть досліджуватися питання, як вдалось знайти людей, які погодились його встановити”, — зазначила адвокатка.
За її словами, якщо доведуть, що в людини зі списку неправильний діагноз, “встановлений” з метою ухилення від мобілізації, їй може загрожувати від трьох до п’яти років позбавлення волі.
“Будуть з’ясовувати, чи їх змусили дати хабар, чи вони самі його пропонували. Від цього залежатиме не тільки кваліфікація, але й міра покарання”, — додала Свірневська.
Передісторія
4 жовтня працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Син посадовиці займає керівну посаду в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Як стало відомо згодом, фігурантку звуть Тетяна Крупа. Вона є членкинею партії “Слуга Народу”. Її син Олександр і чоловік Володимир є засновниками компанії “СОЛАР-ІНВЕСТ”, яка спеціалізується на виробництві сонячної електроенергії.
У посадовців вдома працівники ДБР виявили майже 5,2 млн доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн гривень, а також брендові прикраси.
“Правоохоронці знаходили гроші в квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах”, – кажуть в ДБР.
- Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Її взяли під варту.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.