В Естонії затримали російського вченого, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ
Джерело: Politico
Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
Морозов з 2010 року працює професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті.
Фото: ERR
Служба внутрішньої безпеки Естонії (ISS) повідомила в пресрелізі, що почала розслідування щодо Морозова. Його затримали ще 3 січня, але оприлюднили справу лише зараз.
“Інтерес розвідки агресора до Естонії залишається значним. Цей недавній випадок слідує за кількома десятками інших та ілюструє бажання російських спецслужб проникнути в різні верстви суспільства в Естонії, включно з науковими колами”, – сказав директор ISS Марго Поллосон.
Морозова взяли під варту на два місяці й перевели до в’язниці в Таллінні.
Керівниця Інституту політичних досліджень Йохана Скітте при Тартуському університеті, де донедавна працював Морозов, Крістіна Тюніссон написала випускникам, що російського професора звільнили після затримання.
“У нас не було підстав ставити під сумнів попередні роботи В’ячеслава Морозова, але в світлі нових знань важливо критично переглянути їх”, – зазначила вона.
Естонська влада вже ловила місцевих жителів за підозрою в шпигунстві на користь Росії, але це вперше, коли російському вченому висувають подібні звинувачення.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Бельгійська ультраправа партія Vlaams Belang (“Фламандський інтерес”) виключила зі своїх лав колишнього сенатора Франка Креєльмана через звинувачення в тому, що він впродовж трьох років працював на китайську розвідку.
- Польський суд у вівторок, 19 грудня, засудив 14 громадян Росії, Білорусі та України за підготовку диверсій на замовлення РФ в рамках шпигунської групи.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), якщо Росія перестане атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Водночас він наголосив, що будь-які кроки до деескалації мають бути взаємними та передбачати реальні гарантії.
Домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального викликала критику серед американських політичних коментаторів, активістів і користувачів соцмереж. Вони звинувачують американську адміністрацію у фінансовій підтримці Росії та висловлюють солідарність з Україною. Водночас частина прихильників Трампа покладає відповідальність за зростання цін на пальне на українські удари по російських нафтопереробних заводах.
У Запоріжжі рятувальники дістали з-під завалів будинку кота, який опинився під уламками внаслідок російського авіаудару.
У Конгресі США готують двопартійний законопроєкт, який має заборонити закупівлі російської нафти та не дозволити президенту Дональду Трампу послабити санкції проти Росії. Ініціатива з’явилася після оголошення домовленості про постачання російського дизельного пального до США та на світовий ринок.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував рішення США послабити санкції проти російського пального. Він також назвав абсурдними звинувачення на адресу України через зростання цін на енергоносії.