В Ірані обмежили інтернет через масові протести

Джерело: Al Jazeera

Влада Ірану обмежила доступ до інтернету у відповідь на масові антиурядові протести, спричинені економічною кризою та високою інфляцією.

Так, за даними Cloudflare, у суботу інтернет-трафік знизився приблизно на третину, тоді як у неділю вранці — на 15 %. Користувачі соціальних мереж повідомляють про масові збої.

Іран уже обмежував інтернет під час протестів у 2009, 2019 і 2022 роках, а також у червні минулого року під час 12-денної війни з Ізраїлем. Експерти зазначають, що мета таких обмежень — ускладнити організацію демонстрацій і публікацію фото та відео з протестів.

Тим часом за даними правозахисних організацій, під час останніх зіткнень на заході країни, де проживає багато курдських іранців, загинули щонайменше чотири особи, ще десятки зазнали поранень.

Протести в Ірані тривають уже понад тиждень. Спершу демонстрації проходили в Тегерані, згодом до них долучилися студенти в інших містах. Від початку зіткнень, за офіційними даними, загинули щонайменше 12 осіб, зокрема співробітники сил безпеки.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї визнав економічні вимоги протестувальників “обґрунтованими”, втім, заявив про необхідність “поставити заколотників на місце”.

Акції розпочалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана на знак протесту проти погіршення економічної ситуації в країні. До демонстрацій доєдналися жителі не лише Тегерана, а й інших великих міст Ірану.

30 грудня з’явилися повідомлення про перші сутички протестувальників із поліцією та про застосування силовиками сльозогінного газу. Водночас агентство dpa зазначало, що протест набув політичного характеру: серед гасел учасників з’явилися “Смерть диктатору” та “Хай живе король”. Перше гасло може стосуватися верховного духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Друге, ймовірно, закликає до відновлення монархії, поваленої в Ірані внаслідок ісламської революції 1978-1979 років.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан повідомив, що доручив міністру внутрішніх справ розпочати діалог із представниками протестувальників і “вислухати їхні законні вимоги”.

Одним із головних факторів розширення та посилення протестів є роль торговців. Саме вони колись були опорою Ісламської революції 1979 року і стабілізували режим. Без них мулли втрачають соціальну та економічну опору. Чи впорається іранський режим із цим викликом – наразі невідомо.

Додамо, Дональд Трамп попередив, що у випадку насилля проти протестуючих, “США прийдуть на допомогу”.

Невдовзі після цього секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану Алі Ларіджані написав у соцмережах, що США та Ізраїль розпалюють демонстрації.

Трампу варто розуміти, що втручання США у внутрішню проблему веде до хаосу у всьому регіоні та руйнуванні інтересів США. Народ США повинен розуміти, що Трамп поклав початок авантюризму. Їм варто попіклуватись про своїх солдатів, – написав він.

Імовірно, заява Ларіджані стосується широкої військової присутності США у регіоні.

• Ситуація в Ірані стала ключовою темою зустрічі Дональда Трампа та Біньяміна Нетаньягу у Флориді. Президент США зазначив, що іранська економіка зруйнована, а населення вкрай незадоволене поточною політикою режиму.
• Сполучені Штати готові надати повну підтримку Ізраїлю у разі повторних атак на військові об’єкти Ірану. Дональд Трамп підкреслив, що Вашингтон не дозволить Тегерану відновити потужності для виробництва ракет та збагачення урану.
• Президент Ірану Масуд Пезешкіан звинуватив США та їхніх союзників у створенні штучної облоги для руйнування іранської економіки та безпеки. Іранське керівництво заявляє про неможливість нормального існування країни в умовах жорстких обмежень.

• інтернет,
• Іран,
• обмеження,
• протести