В Ірані затримали студентку, котра роздяглася на знак протесту проти хіджабу

Джерело: euronews

Відео одиночної акції протесту поширилися в іранських соцмережах 2 листопада. На цих кадрах невідома жінка, котра роздяглася до спідньої білизна, крокує вулицею та сидить на кам’яному парапеті біля університету Азад у Тегерані.

Відео, зняті очевидцями, опублікував зокрема іранський студентський медіаканал Amir Kabir newsletter.

На іншому відео видно, як жінку заштовхують у машину чоловіка у цивільному та відвозять у невідомому напрямку. В Amir Kabir стверджують, що під час затримання дівчину побили. Відповідно до обов’язкового дрескоду в Ірані жінки зобов’язані носити хіджаб та особливий одяг у громадських місцях.

Amnesty International вимагає її звільнення.

Влада Ірану повинна негайно і беззастережно звільнити студентку університету, яка була жорстко затримана після того, як вона зняла одяг, протестуючи проти неправомірного застосування сили співробітниками служби безпеки, що вимагають обов’язкового носіння одягу в Ісламському університеті Азад в Тегерані, – заявила правозахисна організація на платформі Х.

Правозахисники наголошують, що “звинувачення у побиттях та сексуалізованому насильстві щодо неї під час затримання вимагають незалежного та неупередженого розслідування”.

У 2022 році Іран сколихнули загальнонаціональні протести після смерті 22-річної Махси Аміні, іранської громадянки курдського походження, затриманої поліцією за обвинуваченням у неправильному носінні хустки. Протести, під час яких жінки знімали хустки з голови, а іноді навіть спалювали їх, припинилися лише після репресій, внаслідок яких загинули понад 550 протестувальників. Понад тисячу мітингувальників тоді заарештували.

Хіджаб став обов’язковим для жінок Ірану з 1983 року, після Ісламської революції 1979 року.

Однак після масових минулорічних протестів, які виникли після смерті Масхи Аміні – яку затримали та арештували за порушення дрес-коду – дедалі більше іранських жінок почали порушувати правила носіння одягу.

Під час багатомісячних демонстрацій вбито кілька сотень осіб, серед яких – десятки силовиків, а тисячі осіб заарештовано.

У межах заходів із забезпечення дотримання заборони протягом минулого року влада закрила кілька підприємств за недотримання дрес-коду та встановила камери спостереження в громадських місцях для відстеження порушень.

У липні державні ЗМІ повідомили про посилення поліцейських патрулів, спрямованих на відлов тих, хто ігнорує закон, а у вересні парламент проголосував за законопроєкт, який посилить покарання для тих, хто порушує дрес-код.

У Польщі в комплексі Arche Pałac 31 січня відбувся з’їзд ультраправої партії “Конфедерація Корони Польської”, очолюваної Гжегожом Брауном. Власник комплексу прийняв рішення спрямувати доходи від проведення заходу на допомогу Україні.

У січні Україна імпортувала рекордний добовий обсяг електроенергії. Залучення струму з країн ЄС допомогло стабілізувати енергосистему на тлі російських атак і сильних морозів.

У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.

Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.