В ISW прокоментували масштабні збої інтернету в Росії 30 січня
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни зреагували на масовий збій в російському інтернеті 30 січня.
Напередодні увечері російські пропагандистські ЗМІ повідомили, що кілька великих російських компаній зазнали збоїв 30 січня,серед яких, російські телекомунікаційні гіганти Яндекс, Мегафон, МТС, Ростелеком і Білайн; банки ВТБ, Сбербанк, Альфабанк; компанії споживчих товарів Avito, Wildberries, Ozon, Lamoda; і соцмережі VK.
Російське міністерство цифрової трансформації повідомило, що причина збоїв – технічна проблема з глобальною системою безпеки доменних імен (DNSSEC) спричинила збій у роботі доменів .ru.
Водночас російська антицензурна організація Net Freedoms Project та інші опозиційні видання зазначили, що збої – це намагання Росії створити свою систему “суверенного Інтернету”, і пов’язали збій DNSSEC зі спробами перевести всіх російських користувачів Інтернету на сервер російської національної системи доменних імен (DNS), окремо від глобальної мережі Інтернет.
Фахівці нагадали, що у листопаді 2019 року на території РФ набув чинності закон, мета якого – створення незалежної російської інтернет-системи, захищеної від зовнішніх гравців.
Цей закон зобов’язує російських інтернет-провайдерів володіти технологічними засобами для протидії цим загрозам, і російський уряд, ймовірно, буде використовувати цю технологію для посилення стеження та цензури в російському інформаційному просторі.
Ще одна ймовірна причина збоїв – намагання Кремля посилити контроль над російським інформаційним простором незадовго до виборів президента у березі. Ці зусилля підтримують розвиток системи “суверенного Інтернету”.
Ще 18 січня російські ЗМІ повідомляли про збій у месенджері Telegram. 19 січня стався збій у роботі телеком-оператора Beeline. 23 січня в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Нижньому Новгороді та Ростові-на-Дону виникли збої в роботі YouTube.
Російський державний цензор Роскомнадзор перевірив блокування всіх основних платформ обміну повідомленнями на російському Далекому Сході 23 січня, а російське опозиційне видання СОТА повідомило, що Роскомнадзор заблокував доступ до Інтернету в Республіці Саха 24 січня, щоб зупинити заворушення після етнічно мотивованого вбивства.
8 січня Генпрокуратура Росії повідомила, що заблокувала понад 200 тисяч інтернет-ресурсів за нібито просування “фейків” і “дискредитацію” російських військових, а також підготувала законопроєкт, який дозволяє Роскомнадзору швидко блокувати інформацію, яка не відповідає російському закону про цензуру.
Також Кремль замінює заблоковані сайти на власні аналоги. До прикладу, Вікіпедію замінили на “Рувікі”, а інтернет-гігант Яндекс 23 січня зробив додатковий крок, щоб відокремити свій російський підрозділ від міжнародного.
- За даними української розвідки у Москві кібератаки зазнав провайдер, який забезпечував інтернетом держструктури РФ.
- Фахівці української організації Blackjack здійснили успішну кібератаку на російське державне підприємство, яке виконує усі будівельні підряди до міноборони РФ.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково