В ООН «глибоко стурбовані» ситуацією на Харківщині
Джерело: Sky News
Управління Верховного комісара ООН з прав людини зазначило, що в офісі “глибоко стурбовані важким становищем цивільного населення в Україні, особливо в Харківській області”.
“Цей штурм захопив більше території України, спровокував подальше переміщення та потенційно загрожує Харкову”, – йдеться у повідомленні.
В ООН заявили, що з 10 травня приблизно 6000 мешканців були евакуйовані або втекли з районів поблизу кордону.
“У Харківській області ситуація складна, бойові дії посилюються. Колеги у Харкові повідомляють про те, що майже постійно лунають сирени повітряної тривоги і чути вибухи на кордоні та в самому місті”, – повідомили в офісі ООН.
У відомстві додали, що у Вовчанську “тривають важкі бої” й “кілька сотень цивільних жителів” станом на 10 травня досі перебували в місті.
- Сили оборони продовжують виконання завдань з недопущення просування противника в глибину нашої країни, зриву виконання ним завдання щодо встановлення повного контролю над Донецькою та частиною Харківської областей.
- Фахівці ISW оцінили поточну ситуацію у Харківській області, зокрема дії окупаційних військ РФ у Вовчанську та назвали мету ворога.
- Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю NYT розповів про ситуацію на фронті, зокрема на Харківщині та Сумщині.
Євросоюз розглядає можливість включення російських нафтових компаній “Лукойл” та “Роснафта” до нового пакету санкцій, поінформували обізнані джерела.
Гуманітарний координатор ООН в Україні Маттіас Шмале заявив, що початок літа ознаменувався черговим масштабним обстрілом російських військ Києва, Дніпра та Харкова. Це вже третя така хвиля ударів за минулі три тижні.
У Києві внаслідок чергової повітряної атаки у ніч проти 2 червня пошкоджено 11 закладів освіти у трьох районах столиці, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
За даними Повітряних сил Збройних сил України, протягом травня підрозділи протиповітряної оборони сумарно знищили понад 57 000 повітряних цілей.
Польща виступає за виключення українських чоловіків призовного віку з системи тимчасового захисту ЄС, котра діє з 2022 року та надає право на проживання і роботу без проходження стандартних процедур надання притулку.