В Польщі офіційно працює понад 400 тисяч українських чоловіків – це більше, ніж жінок

Джерело: Wprost

В Польщі офіційно працює 780 тисяч українців. З них понад 400 тисяч — чоловіки.

Згідно з даними Інституту соціального страхування, у вересні в Польщі було застраховано 1 177 452 іноземці. З них 779,3 тис. — з України.

На початку року українців було 755 тис. осіб, а у 2022 році – 746 тис. До початку війни в Україні в Польщі працювало трохи більше півмільйона українців.

З майже 780 тисяч українців, які працюють у Польщі, 406,5 тисяч — чоловіки і 372,7 тисячі — жінки. Найчастіше в Польщі працюють люди у віці 30-44 років.

Працювати в Польщі може громадянин України, який проживає легально і має дійсний дозвіл на проживання або прибув до країни в період з 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовими діями.

  • У 2023-2024 навчальному році в польських університетах навчалося 102,7 тис. іноземних студентів. З них 45,5 тис. – громадяни України, що складає майже 45% від загальної кількості.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.