В РФ запропонували ввести смертну кару на окупованих територіях України

Джерело: The Moscow Times

Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін запропонував російській владі повернутися до обговорення повернення страти. На запитання, чи можна зняти відповідний мораторій “хоч би” на окупованих територіях України та там, де запровадили росіян так званий “режим контртерористичної операції” (Курська, Білгородська та Брянська області РФ), голова СК відповів, що в “цьому є сенс”.

Логіка застосування смертної кари на вказаних територіях… побудована, виходячи з високої суспільної небезпеки злочинів, що скоюються там: “це теракти, диверсії, застосування заборонених засобів і методів у збройному конфлікті, вбивства, розбої та інших”, – заявив Бастрикін.

Водночас він нагадав, що чинна редакція Кримінального кодексу РФ поширюється на всю країну і передбачає страту лише за вбивство за обтяжливих обставин.

Бастрикін послідовно виступає застосування найвищої міри покарання у Росії. На його думку, змінювати конституцію РФ та проводити референдум для цього не потрібно – достатньо буде указу глави РФ Володимира Путіна.

Влітку 2024 року глава СК аргументував необхідність зняття мораторію на страту економічними міркуваннями, зазначаючи, що держава витрачає надто багато грошей на утримання ув’язнених. Також Бастрикін говорив, що “буде дуже гуманно”, якщо “розстріл” почнуть застосовувати щодо серійних маніяків чи терористів.

Раніше глава Російської православної церкви патріарх Кирил заявив, що РПЦ не засуджує смертну кару як вид покарання, позаяк “смертну кару не засуджував сам Ісус Христос”.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.