В Росії дрова стали розкішшю: ціни злетіли вдвічі

Джерело: СЗРУ

У російських регіонах стрімко зростають ціни на дрова – у Примор’ї вартість 10 кубометрів досягла 40–46 тисяч рублів при середній зарплаті 30 тисяч. Черги за паливом розтягнулися на місяці, тоді як російська влада надає символічні компенсації й відправляє заготовлену деревину переважно на фронт.

Схожа ситуація у більшості регіонів – від Білгородщини до Карелії. Місцева влада обіцяє компенсації чи субсидії, але реальна допомога обмежується символічними обсягами – по кілька кубометрів на домогосподарство. Перевагу віддають сім’ям військових, тоді як решту мешканців лишають напризволяще.

Проте влада охоче відправляє деревину на фронт. Показовим став випадок у тимчасово окупованому Сімферополі: місцева окупаційна адміністрація спиляла дерева в міському парку, заготовивши 12 кубометрів дров для військових на херсонському напрямку, – зазначили у СЗРУ.

Попри колосальні запаси деревини, дрова стають розкішшю в Росії. З 2000 року їхня ціна зросла у 28 разів. У багатьох областях кубометр коштує 3–4,5 тис. рублів, подекуди – до 7 тис. Щоб пережити зиму, потрібно щонайменше десять кубів – непосильна сума для пенсіонерів із доходом 15–16 тис.

Як пояснили у відомстві, причини – у хаотичному лісовому законодавстві та бюрократії. Після ліквідації місцевих лісгоспів і заборони сільського лісівництва мешканці втратили доступ до зручних для заготівлі лісів. Складні правила перевезення й продажу зробили бізнес на дровах збитковим, а багато деревини просто гниє.

Разом з тим, зазначили у СЗРУ, Росія продовжує експортувати ліс. Так, лише торік за кордон продали 19,9 млн кубометрів – обсяг, якого вистачило б, щоб зігріти половину російських будинків із пічним опаленням.

Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.