В Румунії затримали підозрюваного в шпигунстві на користь Росії
Джерело: Reuters
У п’ятницю, 24 травня, румунська прокуратура повідомила, що відкрила кримінальне розслідування проти громадянина Румунії, якого звинувачують у державній зраді та шпигунстві на користь Росії протягом понад двох років.
У заяві підрозділу з боротьби з організованою злочинністю країни DIICOT йдеться, що підозрюваний спостерігав за військовими об’єктами Румунії та НАТО поблизу округу Тулча, який знаходиться недалеко від кордону країни з Україною, починаючи з 2022 року.
Згідно з даними відомства, підозрюваний “збирав військову інформацію і фотографував переміщення військової техніки та особового складу в прикордонній зоні з Україною, яку потім відправляв дипломатам посольства Росії в Бухаресті”.
Прокуратура додала, що румунський суд схвалив арешт підозрюваного на 30 днів до завершення кримінального розслідування.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Австрійські органи правопорядку затримали колишнього офіцера Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT) Егісто Отта за підозрою у зловживанні службовим становищем та веденні розвідувальної діяльності на шкоду Австрії.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.