В Румунії затримали підозрюваного в шпигунстві на користь Росії

Джерело: Reuters

У п’ятницю, 24 травня, румунська прокуратура повідомила, що відкрила кримінальне розслідування проти громадянина Румунії, якого звинувачують у державній зраді та шпигунстві на користь Росії протягом понад двох років.

У заяві підрозділу з боротьби з організованою злочинністю країни DIICOT йдеться, що підозрюваний спостерігав за військовими об’єктами Румунії та НАТО поблизу округу Тулча, який знаходиться недалеко від кордону країни з Україною, починаючи з 2022 року.

Згідно з даними відомства, підозрюваний “збирав військову інформацію і фотографував переміщення військової техніки та особового складу в прикордонній зоні з Україною, яку потім відправляв дипломатам посольства Росії в Бухаресті”.

Прокуратура додала, що румунський суд схвалив арешт підозрюваного на 30 днів до завершення кримінального розслідування.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.