В Румунії затримали підозрюваного в шпигунстві на користь Росії

Джерело: Reuters

У п’ятницю, 24 травня, румунська прокуратура повідомила, що відкрила кримінальне розслідування проти громадянина Румунії, якого звинувачують у державній зраді та шпигунстві на користь Росії протягом понад двох років.

У заяві підрозділу з боротьби з організованою злочинністю країни DIICOT йдеться, що підозрюваний спостерігав за військовими об’єктами Румунії та НАТО поблизу округу Тулча, який знаходиться недалеко від кордону країни з Україною, починаючи з 2022 року.

Згідно з даними відомства, підозрюваний “збирав військову інформацію і фотографував переміщення військової техніки та особового складу в прикордонній зоні з Україною, яку потім відправляв дипломатам посольства Росії в Бухаресті”.

Прокуратура додала, що румунський суд схвалив арешт підозрюваного на 30 днів до завершення кримінального розслідування.

Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
Австрійські органи правопорядку затримали колишнього офіцера Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT) Егісто Отта за підозрою у зловживанні службовим становищем та веденні розвідувальної діяльності на шкоду Австрії.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.