В українців, зачатих в часи Голодомору, виявився вищий ризик діабету 2 типу – дослідження
Джерело: дослідження в журналі Science.
Люди, зачаті під час пікового періоду Голодомору, мають удвічі вищий ризик розвитку діабету другого типу в старшому віці порівняно з тими, хто був зачатий до чи після цього періоду. Особливо цей ефект помітний у регіонах, що найбільше постраждали у 1932-33 роках.
Наслідки голоду для здоров’я в короткостроковій перспективі добре відомі, але вплив на організм у довгостроковій – вивчено недостатньо. Дослідження показали, що голод, пережитий матерями під час вагітності, може збільшити ризик діабету другого типу у їхніх дітей в дорослому віці. Механізм цього зв’язку може бути пов’язаний з чутливістю плода до змін у середовищі та нестачі поживних речовин, що викликає довготривалі гормональні та метаболічні порушення.
Науковці проаналізували медичні дані 10 мільйонів українців, народжених між 1930 і 1938 роками у 16 постраждалих областях. Виявилось, що у людей, народжених у січні-червні 1934 року в регіонах з екстремальним голодом, діабет 2 типу діагностували у 2,15 разу частіше, ніж у людей до або після Голодомору. В областях, які оминув Голодомор, подібного збільшення діабету не було.
Оскільки діабет частіше виявляли у людей, зачатих під час пікового голоду 1933 року, вчені вважають, що це підтверджує зв’язок між хворобою і недостатнім харчуванням під час раннього ембріонального розвитку.
“Окрім необхідності розробки політики для розв’язання довгострокових проблем охорони здоров’я після національної катастрофи, результати нашого дослідження підкреслюють важливість політики, спрямованої на запобігання повторенню подій, подібних до Голодомору. 3-місячна облога міста Маріуполь у 2022 році під час нинішньої війни з метою голодом примусити населення до капітуляції слугує нагадуванням про поточну та реальну небезпеку“, – кажуть автори дослідження.
- Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Закону України “Про музеї та музейну справу” щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду” (проєкт № 10361).
- 14 травня комітет у закордонних справах Конгресу депутатів (нижньої палати парламенту Іспанії) підтримав резолюцію про офіційне визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу.
- 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
- 16 травня у Музеї Голодомору у Києві скульптуру “Гірка пам’ять дитинства” вдруге одягнули у вишиванку у пам’ять про загиблих українців від рук російського ката. Цього року своєю символічною акцією організатори вшановують Сумщину – одну з найбільш постраждалих областей України в роки Голодомору, яка і сьогодні потерпає від російської агресії, оскільки перебуває під інтенсивними обстрілами ворога.
Спільні прийоми їжі можуть бути пов’язані з нижчим ризиком депресії та деменції, а також із кращим емоційним самопочуттям. Науковці вважають, що значення має не лише сама їжа, а й соціальна взаємодія під час неї.
Російські війська ввечері 21 жовтня завдали балістичного удару по Києву. У Дніпровському районі зафіксували влучання в будівлі та падіння уламків, під завалами можуть перебувати люди.
Американський актор Шон Ґанн заявив, що більше не планує працювати на знімальному майданчику в ролі єнота Ракети з “Вартових Галактики”. Під час зйомок він фізично відтворював рухи персонажа перед іншими акторами, а аніматори згодом використовували цю роботу як орієнтир для створення Ракети на екрані.
У Єгипті підводні археологи знайшли бронзовий перстень-печатку із зображенням Александрійського маяка – одного із семи чудес Стародавнього світу. Це перша відома знахідка такого типу, яка може допомогти дослідникам більше дізнатися про історію стародавньої Александрії.
Служба безпеки України викрила шістьох прихильників Кремля, які виправдовували російську агресію та поширювали заклики до насильства. Серед них — киянка, яка протягом двох років публікувала в Telegram пропагандистські повідомлення із закликами вбивати українців.