В Україні дозволили ввозити донорську кров з-за кордону
Джерело: Міністерство охорони здоров’я України
Кабінет міністрів України дозволив – у разі нагальної потреби чи при виникненні надзвичайних ситуацій – ввозити з-за кордону донорську кров та її компоненти.
Відтак, ухвалена постанова “Про затвердження Порядку ввезення на територію України донорської крові та компонентів крові на період дії воєнного стану або при виникненні надзвичайних ситуацій” передбачає, що при виникненні потреби кров та її компоненти можуть завозитися в Україну з-за кордону. Це дозволить в критичні моменти уникнути можливого дефіциту донорської крові та компонентів.
Кров та компоненти постачатимуться в Україну в якості гуманітарної допомоги. Відповідальним за її отримання визначено “Український центр транспланткоординації”, який виконує функції Національного трансфузіологічного центру.
За даними МОЗ, від початку війни потреба в донорській крові та її компонентах в Україні зросла на понад 40%. Збільшення інтенсивності бойових дій на фронті, щоденні обстріли ворогом мирних міст призводять до суттєвого зростання потреб крові, яка критично необхідна для порятунку військових та цивільних українців.
Наразі держава на 100% забезпечена донорською кров’ю завдяки регулярним донаціям небайдужих українців. Однак, у відомстві зазначили, що медична система має бути готовою до будь-яких надзвичайних ситуацій та терористичних актів РФ.
Рішення уряду дозволить ввозити кров та компоненти крові з-за кордону виключно на період воєнного стану або ж у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
- 21 серпня у п’яти областях України та у Києві потребували усіх груп крові. Ще у п’яти обласних центрах потребували крові певних груп та резус-факторів.
- За понад 17 місяців повномасштабної війни російські загарбники зруйнували понад 186 обʼєктів медзакладів та ще 1 409 обʼєктів – пошкодили.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.