В Україні готують провести вибори вже влітку – The Economist
Джерело: The Economist
Президент Володимир Зеленський доручив команді підготувати вибори після досягнення повного припинення вогню. Американська сторона вважає, що це може статися до кінця квітня.
Скасування воєнного стану є ключовою умовою для початку виборчого процесу. Парламент має розв’язати питання щодо його продовження або завершення до 8 травня. В разі скасування вибори можуть відбутися вже влітку, з урахуванням 60-денного виборчого періоду.
Ще два місяці тому Зеленський категорично заперечував можливість виборів. Проте ставлення Трампа на початку березня підвищило рейтинг, що підтверджує опитування, проведене The Economist. У результаті Офіс президента розпочав серйозну підготовку до голосування, яке може відбутися вже влітку.
Американці вважають, що вони можуть досягти повного перемир’я до кінця квітня, на Великдень. Перше офіційне підтвердження інформації про вибори може з’явитися напередодні або 5 травня.
Джерела стверджують, що вибори планують провести влітку. Зеленський нібито спробує застати суперників зненацька липневими виборами, сподіваючись, що стислі терміни дозволять йому балотуватися без опонентів.
Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко заявив, що вибори можуть відбутися в будь-який момент від серпня до жовтня. Він вважає, що кампанія фактично стартувала з моменту запровадження санкцій проти нього в лютому.
Опозиційні партії наполягають, що поспішне голосування є неможливим через логістичні перешкоди. Сергій Власенко, депутат від “Батьківщини”, наголошує: навіть якщо вдасться досягти зупинення вогню, голосування для мільйонів українців за кордоном, на фронті та в окупації буде складним завданням.
Одним із можливих рішень є використання державного застосунку Дія, але це викликає питання прозорості. Для такого формату голосування потрібно змінювати Конституцію, що потребує підтримки двох третин парламенту. Однак опозиція виступає категорично проти виборів під час війни, вказуючи не лише на технічні труднощі, а й на інформаційний тиск і цензуру.
Росія може використати вибори як інструмент дестабілізації України. Українські розвідувальні служби прогнозують, що у 2025 році внутрішні конфлікти можуть стати навіть серйознішою загрозою, ніж бої на фронті. Кремль, вочевидь, використає політиків, військових і громадських діячів для розхитування ситуації.
Однак затягування виборів також несе ризики. Довготривалий політичний вакуум може спричинити невдоволення як серед суспільства, так і серед міжнародних партнерів.
- Президент Володимир Зеленський відповів на заяву сенатора США Ліндсі Грема про вибори, закликавши американця стати громадянином України, щоб його голос мав “вагу”.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- У своєму інтерв’ю для Fox News президент США Дональд Трамп порушив питання свого політичного курсу щодо РФ і чуток щодо його компліментарності режиму президента РФ Володимира Путіна. Зокрема, він запевнив, що його позиція щодо Росії є жорсткою.
Оборонні відомства України та Данії розпочинають спільну реалізацію інфраструктурного проєкту, спрямованого на посилення спроможностей ЗСУ щодо підготовки особового складу. Сторони вже підписали лист про наміри. Також погоджено технічне завдання проєкту.
До 15 років тюрми з конфіскацією майна засудили агентку російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), котру СБУ затримала у квітні 2025 року на Чернігівщині за спробу скоригувати балістичні атаки РФ.
Міжнародний Реєстр збитків оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 – “Вимушене переміщення за межі України”. Компенсація стосується тих осіб, котрі після 24 лютого 2022 року вимушено виїхали за кордон і не можуть повернутися через збройну агресію РФ.
Уряд Болгарії 12 лютого схвалив 13-й пакет військової допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.