В Україні планують посилити податковий контроль

Джерело: Mind

Голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев розповів, що протягом 2025 року в Україні планують посилити податковий контроль.

За його словами, на 2025 рік передбачено реалізацію 74 заходів у рамках Національної стратегії доходів (НСД).

Найважливішими є :

Законопроєкт про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, одержані через цифрові платформи. Це, зокрема, стосується сервісів таксі та доставлення їжі;
Імплементація положень директиви про боротьбу з ухиленням від сплати податків (ATAD);
Доопрацювання системи є-аудиту;
Вдосконалення механізму управління податковими ризиками та повноцінний запуск електронної акцизної марки.

Доходи, одержані через цифрові платформи

Гетманцев розповів про електронні платформи, що надають певні послуги. Наприклад, замовлення таксі, доставлення їжі, пошук підрядників і різних спеціалістів.

“Згідно з чинним податковим законодавством, усі такі виконавці та підрядники (таксисти, кур’єри тощо), які зареєстровані на цих платформах, самостійно повинні декларувати свої доходи та сплачувати з них податки – 18% ПДФО та 5% військового збору. Цього практично ніхто не робить, а можливості ДПС для контролю таких платників податків украй обмежені. Втім це не означає, що кожен платник, який отримує дохід, але не звітує про нього та не виконує податкових зобов’язань, не перебуває під постійною загрозою відповідальності”, – пояснює політик.

Глава комітету каже, що до проєкту закону, який би регулював це питання, немає критичних зауважень. Тому він прогнозує, що в найближчі три-чотири місяці його ухвалять.

“За нашими оцінками, державний бюджет зможе додатково отримувати до 10 млрд грн на рік після того, як цифрові платформи дістануть статус податкових агентів. Хоча ця цифра дуже умовна й насправді надходження можуть виявитися значно більшими”.

Зняття обмежень на доступ до банківської таємниці для Державної податкової служби

Гетманцев повідомив, що розширення доступу ДПС до інформації про банківські рахунки платників податків передбачено в Нацстратегії доходів, і в майбутньому це зроблять.

“Але наша позиція, профільного комітету, є такою, що будь-які кроки в цьому напрямку будуть можливі за умови реформування ДПС. Тільки після цього можна розпочинати якусь дискусію про розкриття банківської таємниці податковим органам, чітко при цьому передбачивши – у яких обсягах, за яких підстав чи обставин, щоб таке розкриття не супроводжувалося поширенням отримуваної інформації та деякі інші важливі речі. До того як буде відновлення довіри до податкової – ні”, – наголосив парламентар.

Боротьба з зарплатами “в конвертах”

Гетманцеву нагадали про законопроєкт №5054-1, який мав би припинити мінімізацію зарплатних податків і за який не проголосувала достатня кількість депутатів.

“Я повністю згоден з ідеями та принципами, які були закладені в законопроєкті №5054-1. На жаль, він не набрав потрібної кількості голосів у Верховній Раді. І мені важко пояснити, чому так сталося, оскільки цей документ підтримують не лише депутати, а й бізнес. Треба розуміти, що без розв’язання цього питання нам буде дуже важко претендувати на вступ до ЄС. Там такі практики концептуально неприйнятні”, – розповів він.

За словами голови податкового комітету, через схеми із зарплатами “у конвертах” держбюджет втрачає щороку 120–150 млрд грн.

“Ці оцінки є вкрай приблизними. До того ж ухилення від оподаткування зарплат лежить не тільки у площині недоотримання єдиного податку чи ПДФО. Адже компанії, використовуючи такі схеми, ухиляються також від сплати ПДВ та податку на прибуток. Відповідно, якщо буде знайдено комплексне рішення, яке не залишить бізнесу інших варіантів, окрім як виплачувати зарплати “у білу”, це автоматично сприятиме збільшенню надходжень усіх ключових видів податків” – вважає Гетманцев.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк критично відреагував на ініціативу Міністерства фінансів підвищити податки для ФОП (фізичних осіб-підприємців).
Реформа спрощеної системи оподаткування змінить правила гри для малого та середнього бізнесу. Підприємцям варто готуватися до поступового підвищення податкового навантаження та посилення контролю з боку держави.