В Україні планують впроваджувати найсучасніші технології для збереження культурної спадщини – Мінкульт
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
Вчора, 1 вересня, у Національному заповіднику “Софія Київська” відбулась робоча зустріч тимчасового виконувача обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва, генерального директора Заповідника Нелі Куковальської та представників швейцарської компанії “Біодрай”, які за допомогою інноваційних технологій забезпечили захист собору “Софії Київської” та решти будівель ансамблю від руйнівних наслідків перезволоження фундаментів та стін.
Відтак, у 2020 році завдяки допомозі меценатів були придбані швейцарські інноваційні системи осушення стін “Біодрай”.
Система за своєю суттю – це невелика пасивна антена, прикріплена до стіни. Після її встановлення надлишкова вода повертається назад у ґрунт.
По всьому світу встановлено понад 4500 таких системи у понад 20 країнах, серед яких Швейцарія, Великобританія, Італія, Чехія та Канада.
Зображення: Мінкульт
Завдяки використанню системи за невеликий час на найвизначнішій пам’ятці України вдалося зупинити фізичну деградацію на молекулярному рівні та запобігти руйнуванню несучих частин, викликаних надмірною вологістю, і привести її до природного стану.
Зображення: Мінкульт
“Збереження культурної спадщини – один з головних наших пріоритетів. І це стосується не лише руйнувань, яких зазнають пам’ятки культури внаслідок злочинних ракетних ударів РФ, але через вплив природних чинників, зокрема вологість споруд. Тому ми будемо залучати досвід провідних світових компаній та впроваджувати найсучасніші технології у цій сфері задля збереження нашої культурної спадщини”, – зазначив Ростислав Карандєєв.
Зображення: Мінкульт
Під час зустрічі також мовилося про вирішення проблем перезволоження фондосховищ для безпечного збереження евакуйованих колекцій, убезпечення невід’ємних елементів та збільшення стійкості будівель до вибухових хвиль або вібрацій. Сьогодні цього нагально потребують велика кількість музейних, архівних та культурних інституцій.
З метою вирішення цієї проблеми було ініційовано проєкт “1000 років вперед. Культурна спадщина”. Проєкт підтримали ключові діячі, спеціалісти та експерти у сфері управління та збереження культурної спадщини.
- Станом на 25 липня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 763 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 105, місцевого значення – 595, щойно виявлених – 63.
- У Львівській області оцифровують храм Святого Архистратига Михаїла, що знаходиться в селі Стара Скварява.
Міжнародна група дослідників із Кембриджського університету дійшла висновку, що найдавніші тварини на Землі могли ненавмисно сповільнити розвиток біорізноманіття. Науковці вважають, що причина полягала в особливостях їхнього розмноження, які зменшували конкуренцію між організмами та стримували еволюційні зміни протягом мільйонів років.
Європейці частіше сприймають Україну як союзника або необхідного партнера, ніж США, свідчить опитування ECFR у 15 країнах. Водночас ця підтримка не означає готовності до військових зобов’язань чи безумовної підтримки вступу України до ЄС.
Президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що не бачить себе в ролі європейського переговорника з главою РФ Володимиром Путіним, і вважає, що представляти інтереси Європи на переговорах має група E3 – Франція, Німеччина та Великої Британія.
Індія розглядає Канаду як потенційного постачальника сирої нафти. Про це заявив верховний комісар Індії у Канаді Дінеш Патнаїк під час Global Energy Show у Калгарі. Нові нафтопереробні заводи країни розраховані на переробку важкої нафти, що робить канадські сорти відповідним варіантом.
Президенту Володимиру Зеленському довіряють 61% українців, свідчить нове опитування КМІС, проведене з 7 травня до 3 червня. Найвищі показники серед усіх публічних діячів у списку мають представники оборонної сфери – Роберт Бровді “Мадяр”, Валерій Залужний і Кирило Буданов.