В Україні відзначають 88-му річницю народження В’ячеслава Чорновола

Сьогодні, 24 грудня, минає 88 років від дня народження В’ячеслава Чорновола – одного з ключових діячів українського дисидентського руху, журналіста, політика та символу боротьби за незалежність України. За свою принципову позицію він провів у радянських таборах і на засланні загалом близько 17 років, послідовно захищаючи права українців і відкрито протистоячи тоталітарній системі. У 2025 році в різних регіонах України відбуваються заходи з ушанування його пам’яті – віче, покладання квітів і публічні дискусії про його спадщину, зокрема у Львівській та Івано-Франківській областях.

В’ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки Катеринопільського району Київської області, нині Черкащина, у родині вчителів. Його родина зазнала репресій з боку радянської влади ще у 1937 році, що визначило атмосферу страху й постійних переїздів у дитинстві майбутнього політика. Попри це, Чорновіл здобув блискучу освіту: закінчив школу із золотою медаллю, а згодом – Київський університет імені Тараса Шевченка з відзнакою, обравши шлях журналіста. Уже в студентські роки він зазнавав переслідувань за власні переконання, а спроби наукової кар’єри були заблоковані через його політичну позицію.

У 1960-х роках Чорновіл став одним із провідних представників руху шістдесятників і активним учасником українського дисидентського середовища. Його публічні виступи, правозахисні тексти та участь у знакових акціях протесту зробили його однією з найпомітніших фігур опору радянському режиму. За це він неодноразово був засуджений, а його праці, зокрема “Лихо з розуму” та “Правосуддя чи рецидиви терору?”, здобули міжнародний розголос і водночас спричинили нові хвилі репресій.

Після звільнення Чорновіл не припинив боротьби: він став ініціатором підпільного “Українського вісника”, одним із засновників Української Гельсінської групи та активним учасником правозахисного руху. У 1980-х роках, попри нові арешти, голодування і заслання, він залишався моральним авторитетом для українського суспільства.

З початком перебудови Чорновіл повернувся в публічну політику, став одним із засновників Народного Руху України та одним з архітекторів української незалежності. Як народний депутат і лідер демократичної опозиції він був серед ініціаторів Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України. У 1991 році Чорновіл посів друге місце на перших президентських виборах, здобувши широку підтримку, особливо на заході країни.

25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі за загадкових обставин. Його смерть і досі викликає запитання у соратників і родини, а похорон перетворився на один із наймасовіших в історії незалежної України.

Чорновіл залишився в історії як символ незламності та послідовної боротьби за українську державність. Посмертно йому присвоєно звання Героя України, його ім’ям названо вулиці, школи та встановлено пам’ятники, а спадщина політика й сьогодні надихає українців у боротьбі за свободу та правду.

  • 1 грудня 1991 року відбулася знакова подія в історії України: перші вибори президента незалежної держави. У день, коли українці масово підтримали незалежність на референдумі, вони обрали своїм першим президентом Леоніда Кравчука, колишнього комуніста та голову Верховної Ради – замість проукраїнського В’ячеслава Чорновола.

Україна погодилася на цілковите та негайне припинення вогню. Росію закликали вчинити аналогічний крок. Відповідну заяву підписали 51 країна-член ООН.

22 вересня та в ніч на 23 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів російського агресора.

22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.

Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.