В Україні відзначають День вишиванки: історія, традиції та значення свята
Джерело: Букви
Сьогодні, 16 травня, в третій четвер місяця українці традиційно відзначають День вишиванки.
Історія та значення свята
Ідея започаткувати День вишиванки належить студентці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. У 2006 році вона запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ця ідея швидко поширилася, і вже наступного року День вишиванки відзначали не лише в Чернівцях, а й в інших містах України.
Дату свята – третій четвер травня – обрали, щоб підкреслити, що святкування припадає на будній день і вишиванка є органічною складовою повсякдення культури українців.
Традиції свята
У День вишиванки люди одягають вишиті сорочки та інші елементи українського національного одягу. В цей день відбуваються численні заходи та виставки, присвячені українській культурі.
Цікаві факти
У 2015 році День вишиванки внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Він поєднав вишиту сорочку з піджаком й саме в такому вигляді зображений на 20-гривневій купюрі.
Світові бренди одягу неодноразово використовували концепцію української вишиванки у своїх колекціях, зокрема Valentino, Dolce & Gabbana, Gucci, Dior, Elie Saab.
Останніми роками вишиванку все частіше можна побачити не лише на українцях, але й на світових лідерах та знаменитостях. Наприклад, голлівудська акторка українського походження Міла Куніс часто з’являється на публічних заходах у вишиванці, демонструючи свою гордість за українське коріння.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо одягнув вишиванку під час візиту до української громади в Оттаві у 2016 році.
Серед знаменитостей та відомих діячів, які одягали український традиційний одяг, також були Ангела Меркель, американська акторка Сандра Баллок, актор Леонардо Ді Капріо, американський кінорежисер Стівен Спілберг та інші.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 16 травня.
2 жовтня російські окупанти завдали ударів керованими авіабомбами по Харкову. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще 31 людина постраждала, серед них – двоє дітей.
Уряд Німеччини планує масштабне оновлення портової інфраструктури Гамбурга через стратегічне значення для оборонної логістики. Порт мають модернізувати з урахуванням його ролі як важливого логістичного вузла НАТО у разі можливого конфлікту з Росією.
Cуд США приблизно за годину до запланованої страти призупинив виконання смертного вироку 50-річній Крісті Пайк у штаті Теннессі.
Шевченківський районний суд Львова засудив В’ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі у справі про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.