В Україні запроваджують підготовку протезистів-ортезистів – МОЗ

Джерело: МОЗ України

З огляду на виклики повномасштабної війни в Україні запроваджують підготовку протезистів-ортезистів.

У відомстві пояснили, що через війну, розв’язану Росією, кількість поранених зростає щодня. Багато людей внаслідок таких поранень потребують протезування. Саме тому запровадження як професії протезиста-ортезиста, так і системи підготовки цих фахівців є вкрай важливим для системи реабілітації у сфері охорони здоровʼя.

30 січня 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 224 “Технології медичної діагностики та лікування”. Раніше ця спеціальність не передбачала спеціалізацій, відтепер включає дві:

  • 224.01 Лабораторна діагностика (для підготовки лікарів-лаборантів);
  • 224.02 Протезування-ортезування (для підготовки протезистів-ортезистів).

Підготовка протезистів-ортезистів здійснюватиметься на магістерському рівні за спеціальністю “Технології медичної діагностики та лікування”, що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (The International Standard Classification of Education, ISCED).

Проте перелік і наказ, що його затверджує, – це лише невелика частина того, що вже зроблено для запровадження професії “протезист-ортезист” в Україні:

  1. Відповідно до статті 10 Закону України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”, протезиста-ортезиста віднесено до фахівців з реабілітації.
  2. Професію “протезист-ортезист” внесено до національного Класифікатора професій.
  3. Затверджено та внесено до Реєстру кваліфікацій професійний стандарт “протезист-ортезист”, в якому визначено кваліфікаційні вимоги до професії.
  4. Посаду “протезист-ортезист” включено до Переліку посад професіоналів у закладах охорони здоров’я.
  5. Запроваджено спеціальність “Протезування-ортезування”, що включена до Номенклатури спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я, а також затверджено цикли спеціалізації та тематичного удосконалення за цією спеціальністю.

2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.

Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.

Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.

У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.

Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.