В Україні запроваджують підготовку протезистів-ортезистів – МОЗ
Джерело: МОЗ України
З огляду на виклики повномасштабної війни в Україні запроваджують підготовку протезистів-ортезистів.
У відомстві пояснили, що через війну, розв’язану Росією, кількість поранених зростає щодня. Багато людей внаслідок таких поранень потребують протезування. Саме тому запровадження як професії протезиста-ортезиста, так і системи підготовки цих фахівців є вкрай важливим для системи реабілітації у сфері охорони здоровʼя.
30 січня 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 224 “Технології медичної діагностики та лікування”. Раніше ця спеціальність не передбачала спеціалізацій, відтепер включає дві:
- 224.01 Лабораторна діагностика (для підготовки лікарів-лаборантів);
- 224.02 Протезування-ортезування (для підготовки протезистів-ортезистів).
Підготовка протезистів-ортезистів здійснюватиметься на магістерському рівні за спеціальністю “Технології медичної діагностики та лікування”, що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (The International Standard Classification of Education, ISCED).
Проте перелік і наказ, що його затверджує, – це лише невелика частина того, що вже зроблено для запровадження професії “протезист-ортезист” в Україні:
- Відповідно до статті 10 Закону України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”, протезиста-ортезиста віднесено до фахівців з реабілітації.
- Професію “протезист-ортезист” внесено до національного Класифікатора професій.
- Затверджено та внесено до Реєстру кваліфікацій професійний стандарт “протезист-ортезист”, в якому визначено кваліфікаційні вимоги до професії.
- Посаду “протезист-ортезист” включено до Переліку посад професіоналів у закладах охорони здоров’я.
- Запроваджено спеціальність “Протезування-ортезування”, що включена до Номенклатури спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я, а також затверджено цикли спеціалізації та тематичного удосконалення за цією спеціальністю.
- Заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова підписала меморандуми про співпрацю із п’ятьма громадськими організаціями, що працюють у сферах тактичної медицини і реабілітації поранених бійців.
- Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та міністр охорони здоров’я Німеччини Карл Лаутербах підписали спільну декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері охорони здоров’я між міністерствами.
- На ринку праці України з’явились 42 нові професії, зокрема у сфері ІТ, охорони здоров’я, соціальній та фінансовій сферах.
Уряд Литви продовжив до березня 2028 року тимчасовий захист для громадян України, котрі рятуються від війни. Цього разу запроваджується умова надання тимчасового захисту. Якщо особа підлягає призову на військову службу в Україні, вона має надати докази її проходження.
7 жовтня Європарламент ухвалив рекомендації щодо відносин із Китаєм, закликавши, зокрема, посилити тиск на Пекін через підтримку російської війни проти України та розширити обмеження проти тих, хто допомагає Москві обходити санкції.
До кінця 2026 року видатки російського бюджету на оборону можуть сягнути 17 трлн рублів — близько $199 млрд. Це приблизно на 40% більше, ніж уряд Росії закладав у бюджет наприкінці 2025 року, повідомили два джерела, близькі до російського уряду.
У ніч на 7 жовтня внаслідок масованого ракетного удару Росії пошкоджено територію Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві. У ніч на 7 жовтня внаслідок масованого ракетного удару Росії пошкоджено територію Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві.
7 жовтня посли країн ЄС погодили 22-й пакет санкцій проти Росії. До чорного списку внесуть більш як 1 500 компаній та фізичних осіб, пов’язаних з оборонним сектором. Передбачається, що пакет мають затвердити найближчим часом.