В Україні запроваджують підготовку протезистів-ортезистів – МОЗ
Джерело: МОЗ України
З огляду на виклики повномасштабної війни в Україні запроваджують підготовку протезистів-ортезистів.
У відомстві пояснили, що через війну, розв’язану Росією, кількість поранених зростає щодня. Багато людей внаслідок таких поранень потребують протезування. Саме тому запровадження як професії протезиста-ортезиста, так і системи підготовки цих фахівців є вкрай важливим для системи реабілітації у сфері охорони здоровʼя.
30 січня 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 224 “Технології медичної діагностики та лікування”. Раніше ця спеціальність не передбачала спеціалізацій, відтепер включає дві:
- 224.01 Лабораторна діагностика (для підготовки лікарів-лаборантів);
- 224.02 Протезування-ортезування (для підготовки протезистів-ортезистів).
Підготовка протезистів-ортезистів здійснюватиметься на магістерському рівні за спеціальністю “Технології медичної діагностики та лікування”, що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (The International Standard Classification of Education, ISCED).
Проте перелік і наказ, що його затверджує, – це лише невелика частина того, що вже зроблено для запровадження професії “протезист-ортезист” в Україні:
- Відповідно до статті 10 Закону України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”, протезиста-ортезиста віднесено до фахівців з реабілітації.
- Професію “протезист-ортезист” внесено до національного Класифікатора професій.
- Затверджено та внесено до Реєстру кваліфікацій професійний стандарт “протезист-ортезист”, в якому визначено кваліфікаційні вимоги до професії.
- Посаду “протезист-ортезист” включено до Переліку посад професіоналів у закладах охорони здоров’я.
- Запроваджено спеціальність “Протезування-ортезування”, що включена до Номенклатури спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я, а також затверджено цикли спеціалізації та тематичного удосконалення за цією спеціальністю.
- Заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова підписала меморандуми про співпрацю із п’ятьма громадськими організаціями, що працюють у сферах тактичної медицини і реабілітації поранених бійців.
- Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та міністр охорони здоров’я Німеччини Карл Лаутербах підписали спільну декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері охорони здоров’я між міністерствами.
- На ринку праці України з’явились 42 нові професії, зокрема у сфері ІТ, охорони здоров’я, соціальній та фінансовій сферах.
Внаслідок російського удару по Комишувасі Запорізької області загинули 72 людини. Пошукову операцію на місці ворожої атаки завершили. Доля ще чотирьох людей залишається невідомою.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили масштабні знеструмлення на сході України. Найскладніша ситуація нині у Дніпрі, Харкові, Полтаві та Запоріжжі, де через значні пошкодження енергетичних об’єктів суттєво обмежене електропостачання.
Росія не погоджувалася на участь представників європейських країн у наступному раунді мирних переговорів щодо України, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Його слова суперечать запевненням американських переговірників, які раніше повідомляли про готовність Москви розширити формат переговорів.
Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.