В Україні запустили Центри допомоги врятованим для підтримки тих, хто постраждав від війни
Джерело: Урядовий портал
В Україні запустили мобільні Центри допомоги врятованим для підтримки українців, які постраждали від війни.
Сьогодні, 10 квітня, у Бородянці відбувся офіційний запуск роботи трьох мобільних Центрів допомоги врятованим, завдяки яким мешканці деокупованих територій та прифронтових регіонів України зможуть отримувати кваліфіковану психологічну, соціальну та юридичну підтримку.
Мобільні Центри допомоги врятованим є частиною мережі стаціонарних Центрів, які на сьогодні працюють в 11 містах України.
З початком повномасштабної війни, Україна зазнала безпрецедентного рівня насильства. Наразі в Україні зареєстровано понад 270 справ за статтею “сексуальне насильство”.
Однак, за оцінками ООН, постраждалих від сексуального насильства під час війни може бути у 10-20 разів більше, ніж про це свідчать офіційні дані.
Центри допомоги врятованим надають комплексну підтримку усім, хто потребує, зокрема, і постраждалим від сексуального насильства, повʼязаного з війною.
Центри допомоги врятованим створені, щоб реагувати на виклики війни. Допомогу тут можуть отримати внутрішньо переміщені особи, люди, які виїхали із зони бойових дій чи окупованих територій, місцеві мешканці та усі, хто потребує підтримки. Допомога надається конфіденційно, безоплатно та безумовно.
Перший Центр допомоги врятованим запрацював у Запоріжжі у липні 2022 року. Станом на сьогодні сервіси функціонують також у Києві, Дніпрі, Львові, Харкові, Херсоні, Одесі, Полтаві, Кропивницькому, Чернівцях та Мукачеві.
Два мобільні Центри допомоги врятованим, придбані за підтримки уряду Іспанії, працюватимуть у Херсонській, Київській, Чернігівській та Сумській областях. Ще один, придбаний за підтримки уряду Бельгії, працюватиме в Харківській області. Мобільні центри повністю обладнані для надання консультацій.
Довідково. Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції у співпраці з місцевими органами влади.
- Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко під час україно-німецької конференції з ментального здоровʼя, психосоціальної підтримки та реабілітації повідомив, що у 2023 році запит на психологічну допомогу збільшився майже вдвічі.
- У 2024 році Міністерство культури та інформаційної політики України разом з ЮНЕСКО реалізують проєкт зі створення просторів для психологічної підтримки у бібліотеках.
- Перший заступник міністра охорони здоровʼя України Сергій Дубров під час засідання ВООЗ заявив, що через повномасштабну війну більшість населення України потребує психосоціальної підтримки.
14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.
14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.
У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.
Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.
13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.