В ЄС запропонували призначити спецпредставника для переговорів із Путіним

Джерело: Euronews

Президент Естонії Алар Каріс та прем’єрка Латвії Евіка Сіліня висловилися за призначення спеціального представника Європейського Союзу для відновлення діалогу з російським главою Володимиром Путіним та участі ЄС у переговорах щодо припинення війни проти України.

На думку політиків, будь-які контакти з Москвою мають здійснюватися у тісній координації з Києвом, тоді як можливий посередник має бути фігурою, погодженою між європейськими партнерами.

Я думаю, що необхідно вести дипломатію. Завжди потрібно розмовляти, але водночас потрібно зберігати ізоляцію Росії та санкції проти неї, — заявила прем’єрка Латвії.

Як можливих представників ЄС вона назвала президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска та прем’єра Великої Британії Кіра Стармера, зазначивши, що питання полягає не у відсутності кандидатур, а у виборі конкретної особи.

Водночас Мерц, на відміну від Макрона, виступає проти прямих переговорів із Москвою.

Своєю чергою, президент Естонії не назвав конкретних імен, але зазначив, що спецпредставник має представляти велику європейську країну та користуватися “довірою обох сторін”. Каріс заявив, що, попри відсутність прямого військового конфлікту з Росією, Європейський Союз протягом багатьох років підтримує Україну і тому має бути залучений до обговорення мирного врегулювання. Він також висловив думку, що Європа запізнилася з дипломатичною ініціативою та опинилася у ситуації, коли її немає за столом переговорів.

Раніше Макрон заявив про початок підготовчого процесу для відновлення переговорів із главою Росії. Під час поїздки до департаменту Верхня Сона він підтвердив проведення консультацій на технічному рівні та акцентував, що цей процес відбувається абсолютно прозоро та за повної координації з президентом України.

Макрон вважає вкрай важливим, щоб європейські країни знову мали власні канали для комунікації з Москвою. На думку президента Франції, європейці не повинні залишатися осторонь глобальних дипломатичних процесів.

Це готується, і тому тривають обговорення, які ведуться на технічному рівні, – відповів він на запитання журналістів.

Варто зазначити, що більшість лідерів Європи тривалий час уникали контактів із Кремлем через повномасштабне вторгнення. Проте активне зближення Дональда Трампа з Путіним змусило Париж переглянути свою стратегію. Макрон заявив, що він прагне уникнути ситуації, коли американський президент буде єдиним посередником у переговорах.

Додамо, що ще наприкінці минулого року Макрон припустив, що діалог із російським президентом може знову стати корисним.  Останній раз лідери спілкувалися на початку липня минулого року, переважно обговорюючи ядерну програму Ірану. До того їхні контакти стосувалися ситуації на окупованій Запорізькій атомній електростанції восени 2022 року.

Точних дат майбутньої розмови французький президент поки не назвав, посилаючись на складність поточної воєнної ситуації.

У дев’ятихвилинному телефонному інтерв’ю для CNN у понеділок вранці президент Дональд Трамп заявив, що армія США успішно знищує військовий потенціал Ірану, проте найпотужніша фаза наступу ще попереду. Він також спрогнозував, що війна, яка йде з випередженням графіка, завершиться протягом чотирьох тижнів.

Індійські нафтопереробні заводи розглядають можливість відновлення закупівель російської нафти на тлі кризи довкола Ірану, котра практично паралізувала постачання через Ормузьку протоку.

Юлія Свириденко оголосила про запровадження сертифікації та навчання персоналу підприємств для роботи з засобами ППО під безпосереднім контролем Повітряних сил ЗСУ.

У фракції “Європейська Солідарність” заявили про підготовку владою “рейдерського захоплення” партійного офісу та спробу виселення, попри чинний договір оренди й сплачені наперед платежі. У фракції розцінюють це як політичний тиск на опозицію і перешкоджання волонтерській діяльності, зокрема допомозі військовим.

Франція офіційно розпочинає масштабне переозброєння: 2 березня президент Макрон підтвердив збільшення ядерних спроможностей та об’єднання зусиль із ФРН і Британією у сфері ракетних технологій.