«Важливіше, ніж боротьба на нульовій позиції»: Фаріон про свою позицію щодо російськомовних
Джерело: Instagram Ірини Фаріон
Народна депутатка України VII скликання та мовознавиця Ірина Фаріон, після своєї скандальної заяви щодо російськомовних захисників України заявила, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
Фаріон записала відеозвернення у якому заявила, що завдяки її критиці російськомовних вдалось виявити “багато внутрішніх ворогів”.
“Я своєю свяченою водицею, що називається українське слово, витягнули на поверхню всіх чортів з рогами та копитами. Вони мене надихнули на подальшу боротьбу… Боротьба всередині країни набагато важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”, – вважає вона.
На думку мовознавиці, допоки мова ворога буде в українському просторі, президент РФ Володимир Путін матиме підстави для “визволення” російськомовних. Тому, додала Фаріон, потрібно всіма способами боротись з “тими московськими дикунами”.
Тим, хто критикує її позицію, Фаріон побажала “горіти у пеклі”.
Що передувало?
Нещодавно українська мовознавиця публічно заявила, що не вважає українцями воїнів, котрі спілкуються на фронті російською мовою. У нещодавньому інтерв’ю для проєкту “Рандеву” вона розкритикувала захисників, які спілкуються мовою ворога.
“Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою – то нехай себе назвуть “русскіми”. Чому вони такі очманілі? Якщо вони такі моцні та великі патріоти – покажіть свій патріотизм,” – наголосила Фаріон.
Це викликало чимале обурення серед українців. Чимало публічних особистостей також зреагували на заяву мовознавиці, розкритикувавши таку позицію.
- Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець зреагував на заяву мовознавиці Ірини Фаріон щодо російськомовних військових у лавах ЗСУ. За словами Лубінця, він вже звернувся до правоохоронних органів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.