Вбивство Катерини Гандзюк: ЄСПЛ виніс рішення у справі

Джерело: ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Україна несе відповідальність за порушення права на життя та свободи вираження поглядів у справі про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Суд зобов’язав державу виплатити її батькам і чоловіку загалом 80 тисяч євро моральної компенсації, а також 4 тисячі євро судових витрат.

Позов до ЄСПЛ подали батьки активістки Віктор і Надія Гандзюк та її чоловік Сергій Гандзюк. Рішення суд ухвалив одноголосно, встановивши порушення статті 2 Європейської конвенції з прав людини (право на життя) та статті 10 (свобода вираження поглядів).

У ЄСПЛ дійшли висновку, що напад на Гандзюк у 2018 році був спланованою та оплаченою операцією, метою якої було змусити її замовкнути через громадську й антикорупційну діяльність. Суд встановив достатньо тісний зв’язок між злочином і здійсненням або зловживанням державною владою. Тому відповідальність за напад покладається не лише на безпосередніх учасників, а й на державу.

Окремо суд наголосив, що напад мав наслідки далеко за межами особистої трагедії активістки. Насильство проти неї могло залякати інших журналістів, громадських діячів і представників громадянського суспільства. Це створило особливо серйозний стримувальний ефект для публічних дискусій про корупцію та зловживання владою.

Що ЄСПЛ встановив щодо розслідування

Суд визнав, що українські правоохоронці досягли низки важливих результатів: встановили безпосередніх виконавців нападу, з’ясували, що злочин був замовним, виявили ймовірних організаторів, а також домоглися обвинувальних вироків щодо учасників злочину.

Водночас цих результатів виявилося недостатньо. На думку ЄСПЛ, слідство не перевірило з належною ретельністю версію про причетність інших можливих замовників убивства. Розслідування також ускладнювали проблеми у взаємодії між різними державними органами та тривала відсутність відчутного прогресу.

Суд дійшов висновку, що розслідування загалом не відповідало вимогам ретельності та розумної оперативності, передбаченим статтею 2 Конвенції. Таким чином, Україна порушила як матеріальний, так і процесуальний аспекти права на життя.

Що відомо про справу Гандзюк

Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року внаслідок важких хімічних опіків. На неї напали в Херсоні: невідомі облили активістку літром сірчаної кислоти. Причиною злочину стала її громадська та антикорупційна діяльність, зокрема критика місцевої влади.

У червні 2023 року Дніпровський районний суд Києва визнав колишнього голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна винними в організації та замовленні нападу на активістку. Захист оскаржив вирок.

Апеляційний розгляд розпочався в листопаді 2023 року, однак наступне засідання відбулося лише в лютому 2024-го. У червні того ж року справу почали слухати спочатку через відставку одного із суддів.

Батько Катерини Віктор Гандзюк висловлював побоювання, що затягування апеляційного розгляду може призвести до закриття справи через закінчення строків давності. Проблема повільного розгляду апеляційних проваджень пов’язана, зокрема, із гострим браком суддів в Україні. За окремими даними, в деяких апеляційних судах на одного суддю припадає до трьох тисяч справ на рік, а в окремих установах залишилося лише четверо суддів, які розглядають апеляції.

Європейський суд з прав людини у Страсбурзі розпочав розгляд шести справ за заявами українських інкасаторів проти Угорщини щодо незаконного затримання та катувань.