Вбивство Портнова: медіа розповіли про затриманого підозрюваного
Джерело: “Українська правда“, “Радіо Свобода”
Журналісти з’ясували, ким є затриманий днями підозрюваний у вбивстві наближеного до експрезидента-втікача Віктора Януковича юриста Андрія Портнова.
Як повідомили джерела “Української правди”, у вбивстві Портнова підозрюють трьох осіб, двоє з яких є братами-вихідцями з Донецької області.
Затриманого підозрюваного звати Азізов Олександр Азізович, 1981 року народження. Він родом з Шахтарська Донецької області і має громадянство України.
Джерело: “Українська правда”
Іншим фігурантом справи може бути брат затриманого – Велі, який на даний час переховується на території Росії.
Третій співучасник, який забезпечував відхід кілерам, невстановлений.
Як з’ясували журналісти, затриманий Олександр Азізов займався бізнесом і мав кримінальне минуле. Також він пов’язаний з організаціями у так званих “ЛДНР”, проживав у російському Ростові-на-Дону, але у 2021 році оновляв український закордонний паспорт.
Щодо Велі Азізова, то у 2022-23 роках він проживав у Харкові. 27 жовтня 2023 року чоловік залишив Україну автобусом, перетнувши кордон з Польщею. Його родина, ймовірно, проживає в Росії.
“Схеми” встановили, що Азізови отримали російські паспорти: в Олександра він і досі значиться “дійсним”, а у Велі – ні. Перший отримав російський паспорт у червні 2023 року у Ростовській області, а другий – у квітні 2024 року на території окупованої Донеччини.
Нагадаємо, 25 лютого іспанські правоохоронці заарештували в Німеччині підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова – юриста, наближеного до експрезидента-втікача Віктора Януковича, якого також називали тіньовим куратором судової системи.
Довідка:
Андрія Портнова застрелили 21 травня неподалік американської школи в Мадриді. Напередодні, за інформацією медіа, він перебував в Україні, де зустрічався з заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим та директором ДБР Олексієм Сухачовим.
Портнов був першим заступником глави Адміністрації президента часів Віктора Януковича у 2011-2014 роках та народним депутатом 5-6 скликань. Він займався питаннями судоустрою та входив до Ради Національного банку України.
Політик причетний до ухвалення так званих “законів 16 січня”, які порушували права громадян, обмежували свободи та визнавали громадянське суспільство “екстремістами” й “іноземними агентами”.
Після втечі Януковича у 2014 році Портнов також залишив Україну і п’ять років перебував за кордоном — спочатку в Росії, а потім у Європі.
У 2014 році ЄС запровадив санкції проти 18 громадян України, підозрюваних у незаконному привласненні державних коштів та причетності до порушень прав людини. У цьому списку був і Портнов, але вже у 2015 році з нього зняли санкції.
У 2018 році Портнов керував проросійським телеканалом NewsOne. Також він намагався дискредитувати Революцію Гідності й подальші проєвропейські реформи в Україні.
СБУ розслідувала справу щодо причетності Портнова до окупації Криму у 2014 році. В березні 2018 року проти Портнова порушили кримінальну справу за статтею “державна зрада”. Через це той подав позов до суду на Службу безпеки України. Через рік суд визнав звинувачення у державній зраді “недостовірною інформацією”. Згодом СБУ закрила кримінальну справу.
У 2019 році, після п’яти років відсутності, він повернувся в Україну.
З 2021 року Портнов перебував під санкціями США через причетність до контролю української судової системи.
У березні 2022 року журналісти “Схем” встановили, що родина Портнова володіє нерухомістю в Москві спільно з друзями очільника російського МЗС Сергія Лаврова.
У червні 2022 року він виїхав з України в Угорщину через пункт пропуску для автомобільного сполучення “Чоп (Тиса)”. Згодом він заявив, що мав на це право, оскільки є багатодітним батьком.
Вже в лютому 2024 року стало відомо, що Андрій Портнов подав до суду на Національне агентство з питань запобігання корупції і рух ЧЕСНО з вимогою не називати його зрадником.
- Національна поліція України відкрила кримінальне провадження через убивство в Мадриді Андрія Портнова. Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс генерального прокурора.
Держсекретар США Марко Рубіо розпочинає поїздку до ОАЕ, Кувейту та Бахрейну на тлі переговорів Вашингтона з Тегераном щодо завершення війни на Близькому Сході. Однією з головних тем стане безпечний і вільний транзит через Ормузьку протоку.
Військові М’янми відповідальні за загибель щонайменше 702 цивільних протягом шести місяців виборчого періоду. Новий звіт ООН описує різке погіршення ситуації з правами людини в М’янмі на тлі контрольованих військовими виборів. Найбільшим джерелом руйнувань і жертв, за оцінкою організації, залишаються авіаудари.
Федеральний суд у Вашингтоні заблокував адміністрації Дональда Трампа використання оновленої імміграційної бази SAVE для перевірки виборчих списків штатів. Правозахисники попереджали, що така система може помилково позбавити права голосу законних виборців.
Верховний суд Іспанії засудив колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса до 24 років ув’язнення у справі про корупцію під час закупівлі масок у пандемію COVID-19. Його колишній помічник Кольдо Гарсія отримав 19 років.
Група податкових експертів і колишніх посадовців IRS заявила в суді, що Міністерство юстиції США незаконно надало Дональду Трампу, його родині та бізнесу захист від податкових перевірок. На їхню думку, така домовленість може порушувати конституційну заборону на отримання президентом додаткової вигоди від держави.