Вчені виявили, що Оземпік може уповільнити старіння

Дослідження, проведене вченими Каліфорнійського університету в Берклі за фінансування Національних інститутів здоров’я США (NIH), продемонструвало здатність семаглутиду – активного компонента препаратів Ozempic та Wegovy – помножувати ознаки біологічного старіння та збільшувати тривалість життя літніх мишей. Результати, опубліковані у журналі Nature, свідчать про потенційний вплив фармакологічних агентах цього класу на фундаментальні механізми старання організму.

Методологія та ключові фізіологічні ефекти

Для оцінки ефектів семаглутиду в періоді, коли процеси старіння вже є активними, дослідницька група під керівництвом професорки Даніки Чен застосовувала препарат на 20-місячних самицях мишей протягом трьох місяців.

У порівнянні з контрольною групою інтактних тварин, група, що отримувала семаглутид, продемонструвала такі зміни:

Когнітивна та м’язова функція: зафіксовано покращення показників просторової пам’яті, дослідницької поведінки та збереження м’язової маси.
Молекулярні маркери: транскрипційний аналіз виявив зниження маркерів системного запалення та покращення регенеративного потенціалу тканин.
Тривалість життя: у когорті тварин, що отримували терапію до природної смерті, середня тривалість життя збільшилася приблизно на 100 днів порівняно з контролем.

Порівняння з обмеженням калорій

Оскільки агоністи рецепторів GLP-1 спричиняють зниження апетиту, критично важливим було розмежувати прямі фармакологічні ефекти препарату та наслідки енергетичного дефіциту.

Дослідники провели порівняльний аналіз між тваринами, які отримували семаглутид, та групою на дієті з 24-відсотковим обмеженням калорій, що відповідало рівню споживання їжі першої групи. Попри подібність більшості фізіологічних параметрів, семаглутид мав низку відмінностей:

Показники гомеостазу глюкози, просторової пам’яті та когнітивних функцій у мишей на препараті перевищили початкові вихідні значення.
Рівень основного метаболізму у тварин, які отримували семаглутид, залишився стабільним, тоді як в умовах обмеження калорій спостерігалося закономірне метаболічне гальмування.

Отримані дані вказують на те, що препарати класу GLP-1 можуть задіювати окремі біохімічні шляхи регуляції довголіття, незалежні від калоріє-рестриктивних інтервенцій.

Перспективи клінічної трансляції

Попри значні результати на моделях тварин, екстраполяція цих висновків на популяцію людей наразі є передчасною. Доведення здатності агоністів рецепторів GLP-1 модулювати процес старіння у людини потребує проведення спеціалізованих рандомізованих клінічних випробувань за участю пацієнтів різного вікового та метаболічного профілю.

Команда дослідників зі Стенфордської медицини за допомогою штучного інтелекту виявила нову природну молекулу, яка здатна ефективно знижувати апетит і зменшувати масу тіла подібно до популярного препарату Ozempic.