Верховна Рада планує збільшити видатки на оборону на понад 300 млрд грн

Джерело: пресслужба апарату Верховної Ради України

До кінця вересня Верховна Рада України розгляне урядовий законопроєкт про збільшення видатків на потреби оборони на 303 мільярди гривень.

Зокрема, у 2023 році планується збільшення видатків Збройних сил України на 195,7 млрд грн, Національної гвардії України – на 39,7 млрд грн, Державної прикордонної служби – на 20,4 млрд грн, видатків на закупівлю та модернізацію військової техніки для ЗСУ – на 13,2 млрд грн.

Щодо джерел покриття, то, за словами голови комітету з питань бюджету ВРУ Роксолани Підласої, більшу частину необхідних коштів доведеться позичати – майже 299 млрд грн, з яких близько 208 млрд грн – на внутрішньому ринку. Частина коштів надійде від перевиконання неподаткових доходів.

Крім того, цим законопроєктом пропонується збільшити до кінця 2023 року видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб – на 16,5 млрд грн і спрямувати 1,2 млрд грн Міністерству закордонних справ, зокрема, для створення дипломатичних установ в країнах Африки та країнах Аравійського півострова. А також для супроводу України в справах проти Росії в Міжнародному суді ООН та Арбітражних трибуналах з морського права.

Кошти безповоротної допомоги (гранту) від Європейського Союзу у сумі майже 6 млрд грн будуть спрямовані на так зване “швидке відновлення” – відбудову пошкоджених та зруйнованих об’єктів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.