Верховна Рада планує збільшити видатки на оборону на понад 300 млрд грн
Джерело: пресслужба апарату Верховної Ради України
До кінця вересня Верховна Рада України розгляне урядовий законопроєкт про збільшення видатків на потреби оборони на 303 мільярди гривень.
Зокрема, у 2023 році планується збільшення видатків Збройних сил України на 195,7 млрд грн, Національної гвардії України – на 39,7 млрд грн, Державної прикордонної служби – на 20,4 млрд грн, видатків на закупівлю та модернізацію військової техніки для ЗСУ – на 13,2 млрд грн.
Щодо джерел покриття, то, за словами голови комітету з питань бюджету ВРУ Роксолани Підласої, більшу частину необхідних коштів доведеться позичати – майже 299 млрд грн, з яких близько 208 млрд грн – на внутрішньому ринку. Частина коштів надійде від перевиконання неподаткових доходів.
Крім того, цим законопроєктом пропонується збільшити до кінця 2023 року видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб – на 16,5 млрд грн і спрямувати 1,2 млрд грн Міністерству закордонних справ, зокрема, для створення дипломатичних установ в країнах Африки та країнах Аравійського півострова. А також для супроводу України в справах проти Росії в Міжнародному суді ООН та Арбітражних трибуналах з морського права.
Кошти безповоротної допомоги (гранту) від Європейського Союзу у сумі майже 6 млрд грн будуть спрямовані на так зване “швидке відновлення” – відбудову пошкоджених та зруйнованих об’єктів.
- Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.