Верховна Рада планує збільшити видатки на оборону на понад 300 млрд грн
Джерело: пресслужба апарату Верховної Ради України
До кінця вересня Верховна Рада України розгляне урядовий законопроєкт про збільшення видатків на потреби оборони на 303 мільярди гривень.
Зокрема, у 2023 році планується збільшення видатків Збройних сил України на 195,7 млрд грн, Національної гвардії України – на 39,7 млрд грн, Державної прикордонної служби – на 20,4 млрд грн, видатків на закупівлю та модернізацію військової техніки для ЗСУ – на 13,2 млрд грн.
Щодо джерел покриття, то, за словами голови комітету з питань бюджету ВРУ Роксолани Підласої, більшу частину необхідних коштів доведеться позичати – майже 299 млрд грн, з яких близько 208 млрд грн – на внутрішньому ринку. Частина коштів надійде від перевиконання неподаткових доходів.
Крім того, цим законопроєктом пропонується збільшити до кінця 2023 року видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб – на 16,5 млрд грн і спрямувати 1,2 млрд грн Міністерству закордонних справ, зокрема, для створення дипломатичних установ в країнах Африки та країнах Аравійського півострова. А також для супроводу України в справах проти Росії в Міжнародному суді ООН та Арбітражних трибуналах з морського права.
Кошти безповоротної допомоги (гранту) від Європейського Союзу у сумі майже 6 млрд грн будуть спрямовані на так зване “швидке відновлення” – відбудову пошкоджених та зруйнованих об’єктів.
- Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
Німеччина має намір запровадити власний пакет санкцій проти Росії, котрий діятиме паралельно з новими обмеженнями Євросоюзу. Заходи об’єднають прямі кроки ФРН проти російських структур із санкційним пакетом, який нині готується у Брюсселі.
31 серпня та в ніч на 1 вересня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.