Верховна Рада планує збільшити видатки на оборону на понад 300 млрд грн
Джерело: пресслужба апарату Верховної Ради України
До кінця вересня Верховна Рада України розгляне урядовий законопроєкт про збільшення видатків на потреби оборони на 303 мільярди гривень.
Зокрема, у 2023 році планується збільшення видатків Збройних сил України на 195,7 млрд грн, Національної гвардії України – на 39,7 млрд грн, Державної прикордонної служби – на 20,4 млрд грн, видатків на закупівлю та модернізацію військової техніки для ЗСУ – на 13,2 млрд грн.
Щодо джерел покриття, то, за словами голови комітету з питань бюджету ВРУ Роксолани Підласої, більшу частину необхідних коштів доведеться позичати – майже 299 млрд грн, з яких близько 208 млрд грн – на внутрішньому ринку. Частина коштів надійде від перевиконання неподаткових доходів.
Крім того, цим законопроєктом пропонується збільшити до кінця 2023 року видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб – на 16,5 млрд грн і спрямувати 1,2 млрд грн Міністерству закордонних справ, зокрема, для створення дипломатичних установ в країнах Африки та країнах Аравійського півострова. А також для супроводу України в справах проти Росії в Міжнародному суді ООН та Арбітражних трибуналах з морського права.
Кошти безповоротної допомоги (гранту) від Європейського Союзу у сумі майже 6 млрд грн будуть спрямовані на так зване “швидке відновлення” – відбудову пошкоджених та зруйнованих об’єктів.
- Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.
Внаслідок російського удару по Комишувасі Запорізької області загинули 72 людини. Пошукову операцію на місці ворожої атаки завершили. Доля ще чотирьох людей залишається невідомою.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили масштабні знеструмлення на сході України. Найскладніша ситуація нині у Дніпрі, Харкові, Полтаві та Запоріжжі, де через значні пошкодження енергетичних об’єктів суттєво обмежене електропостачання.