Верховна Рада планує збільшити видатки на оборону на понад 300 млрд грн
Джерело: пресслужба апарату Верховної Ради України
До кінця вересня Верховна Рада України розгляне урядовий законопроєкт про збільшення видатків на потреби оборони на 303 мільярди гривень.
Зокрема, у 2023 році планується збільшення видатків Збройних сил України на 195,7 млрд грн, Національної гвардії України – на 39,7 млрд грн, Державної прикордонної служби – на 20,4 млрд грн, видатків на закупівлю та модернізацію військової техніки для ЗСУ – на 13,2 млрд грн.
Щодо джерел покриття, то, за словами голови комітету з питань бюджету ВРУ Роксолани Підласої, більшу частину необхідних коштів доведеться позичати – майже 299 млрд грн, з яких близько 208 млрд грн – на внутрішньому ринку. Частина коштів надійде від перевиконання неподаткових доходів.
Крім того, цим законопроєктом пропонується збільшити до кінця 2023 року видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб – на 16,5 млрд грн і спрямувати 1,2 млрд грн Міністерству закордонних справ, зокрема, для створення дипломатичних установ в країнах Африки та країнах Аравійського півострова. А також для супроводу України в справах проти Росії в Міжнародному суді ООН та Арбітражних трибуналах з морського права.
Кошти безповоротної допомоги (гранту) від Європейського Союзу у сумі майже 6 млрд грн будуть спрямовані на так зване “швидке відновлення” – відбудову пошкоджених та зруйнованих об’єктів.
- Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.