Від Бразилії до Австралії: науковці зафіксували найдовшу міграцію горбатого кита
Джерело: The Guardian
Науковці зафіксували рекордну подорож горбатого кита – тварина подолала понад 15 тисяч кілометрів між Бразилією та Австралією.
Результати дослідження опублікували в журналі Royal Society Open Science.
Вперше кита сфотографували у 2003 році в районі архіпелагу Аброльос біля узбережжя бразильського штату Баїя – одному з головних місць розмноження горбатих китів у країні. Через 22 роки, у вересні 2025-го, ту саму особину знову помітили в затоці Герві-Бей біля узбережжя австралійського штату Квінсленд.
Відстань між двома точками становить приблизно 15 100 кілометрів.
Співавторка дослідження Стефані Стек назвала це відкриття безпрецедентним. “Це неймовірно – сфотографувати кита, який подолав таку відстань. Такого раніше ніколи не траплялося”, – сказала вона.
За словами дослідниці, сам факт того, що кита не бачили протягом 22 років, також є незвичним.
Тварину вдалося ідентифікувати завдяки платформі Happywhale, де дослідники та волонтери публікують фотографії китів. Сервіс дозволяє впізнавати окремих особин за нижньою частиною хвоста.
“Плавники в кожного горбатого кита унікальні, майже як відбитки пальців у людей”, – пояснила Стек.
Для розпізнавання використовують форму хвоста, поєднання чорних і білих плям, а також характерні сліди й шрами. Для пошуку збігів система використовує алгоритм штучного інтелекту, схожий на технологію розпізнавання облич.
Науковці проаналізували 19 283 фотографії плавників, зроблені між 1984 та 2025 роками в Австралії та країнах Латинської Америки. Два кити, які здійснили такі далекі подорожі, становили лише 0,01% від усіх ідентифікованих особин.
Зокрема, інший горбатий кит подолав значну відстань між Австралією та Бразилією. Його сфотографували в затоці Герві-Бей у 2007 році, а у 2013-му знову помітили там же. Через шість років цього ж кита зафіксували біля узбережжя Сан-Паулу.
Відстань між цими районами становить близько 14 200 кілометрів.
У дослідженні йдеться, що це перші зафіксовані випадки, коли горбаті кити переміщувалися між популяціями Бразилії та східної Австралії в обох напрямках.
На думку дослідників, такі переміщення трапляються дуже рідко.
“Інтервали між повторними спостереженнями – шість і 22 роки – свідчать про те, що це рідкісні, можливо одноразові події протягом життя тварини, а не регулярна зміна маршрутів міграції”, – йдеться в дослідженні.
Водночас Стек зазначила, що метод фотоспостереження має свої обмеження, оскільки дослідники бачать лише початок і кінець маршруту.
“Ми знаємо, де кит почав свій шлях і де його побачили знову, але не знаємо, що відбувалося між цими точками”, – сказала вона.
За її словами, тварини могли подолати навіть більшу відстань, ніж пряма лінія між Бразилією та Австралією, однак точний маршрут міграції залишається невідомим.
Зазвичай австралійські горбаті кити мігрують між районами годування в антарктичних водах і місцями розмноження поблизу Великого Бар’єрного рифу.
“Щороку вони здійснюють повний цикл – від місць годування до місць розмноження, а потім назад”, – пояснила Стек. Такий маршрут зазвичай становить близько 10 тисяч кілометрів.
- Біля данського острова Ангольт виявили мертвого горбатого кита Тіммі, який раніше кілька разів сідав на мілину біля узбережжя Німеччини та став відомим через масштабну рятувальну операцію.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.