Від зварювання мостів до космічних технологій: чим відзначилися українські науковці
Російський реактивний дрон 28 вересня влучив у будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській у Києві. Внаслідок атаки загинули двоє людей, будівля зазнала значних пошкоджень.
Після удару в соцмережах розгорнулася дискусія про роль НАН та української науки. Зокрема, народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що Національну академію наук України давно потрібно було реформувати або закрити. Так вона відреагувала на російський удар по будівлі НАН у Києві, внаслідок якого загинули люди.
«Беззмістовний залишок СРСР»: Безугла про реформування НАН
У своєму дописі Безугла назвала НАН «беззмістовним залишком СРСР» та заявила, що академіки нібито “нічого не зробили для розвитку ППО” за роки повномасштабної та російсько-української війни.
«Ось така химерна, сумна «карма». У війні немає справедливості — тільки наслідки» – написала депутатка.
Після критики своїх слів Безугла заявила, що їй дорікали за жорстокість висловлювань. Вона зазначила, що шкодує людей, які постраждали, однак продовжила критикувати українську науку.
Зокрема, депутатка поставила під сумнів стан фундаментальної науки в Україні та заявила, що за відсутності фундаментальних розробок варто зосередитися на прикладних дослідженнях. Також вона згадала про відсутність українських лауреатів Нобелівської премії.
На заяву Безуглої відреагувала українська експертка з комунікацій, кризового менеджменту та PR, засновниця і CEO комунікаційного агентства GOLUBi GROUP Марина Голуб.
«Загинули двоє науковців, з деякими не має звʼязку, будівля вщент вигоріла…. В цей час жаба несе, що НАНУ нічого не зробила для ППО, не має Нобелевських лауреатів і т.д., – написала вона.
Голуб закликала народних депутатів звернути увагу на фінансування української науки протягом останніх 30 років.
«А я хочу спитати у всіх народних депутатів – витягніть очі зі сраки і подивіться на бюджети останніх 30-ти років- скільки там було грошей на розвиток науки України?!!! Подивіться на зарплати свої, прокурорів, міліції, чиновників – вони все росли і росли! А науковці як жебракували так і жебракують! Звідки візьмуться розробки, відкриття, лауреати? Хоча і в цій жебрацькій позиції їм дещо вдавалось! Науковець не є у нас лідером думок, не є публічною персоною, не є авторитетом для жаб і їх виборців! Їх не хотять слухати – бо треба напрягати мозок – а що напрягати, як там насрано ТікТоком!
Вона також висловила співчуття постраждалим і родинам загиблих та подякувала науковцям, які продовжують працювати.
«Низький уклін кожному науковцю, який попри всю ганебність політики і ставлення до науки тихо робить свою важливу справу!», — написала Голуб.
На тлі цих заяв знову постало питання про те, чим українська наука займається на практиці та які результати мають її дослідження. Українська наука має розробки, які свого часу були технологічними проривами. Так, українські науковці працювали над технологіями, які використовують у медицині, комп’ютерній техніці, радіоастрономії, оборонних та космічних галузях. За багатьма з них стоять імена українських учених, наукові школи та інститути, які працювали десятиліттями.
Зварювання, яке змінило будівництво
Однією з найвідоміших українських наукових шкіл стала школа Євгена та Бориса Патонів. В Інституті електрозварювання розробляли технології, які дозволяли зварювати великі металеві конструкції швидше, міцніше й автоматизовано.
Саме з роботами школи Патонів пов’язаний розвиток автоматичного зварювання під флюсом. Ці технології застосовували у промисловості та будівництві, зокрема під час створення великих мостових конструкцій.
Євген Патон був не лише науковцем у галузі зварювання, а й фахівцем із мостобудування. Його ім’ям названий київський міст через Дніпро, який став одним із найвідоміших прикладів використання зварних конструкцій.
Зварювання живих тканин
Розробки школи Патона вийшли далеко за межі металу. Українські науковці створили технологію зварювання м’яких живих тканин.
Принцип полягає у тому, що тканини з’єднують за допомогою контрольованого впливу струму без традиційного накладання швів. Технологію досліджували для використання під час хірургічних операцій, зокрема для зменшення крововтрати та скорочення часу втручання.
Це один із прикладів того, як розробка, яка спочатку виникла для технічних потреб, знайшла застосування у медицині.
Українські технології для космосу
Українські науковці та інженери десятиліттями працювали над ракетно-космічною технікою — від систем керування до матеріалів і технологій виробництва.
Окремий напрям — зварювання конструкцій для ракетно-космічної галузі. В Інституті електрозварювання Патона розробляли технології, які дозволяли виготовляти та з’єднувати деталі космічної техніки з високими вимогами до міцності й точності.
Серед пізніших розробок — технології бездеформаційного зварювання виробів ракетно-космічної техніки.
Українські «очі» у Всесвіті
Україна має унікальну школу радіоастрономії. У Харківській області працює УТР-2 — найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль.
Його створення пов’язане з роботами українських радіоастрономів, зокрема Семена Брауде. Телескоп дозволяє досліджувати космічні об’єкти в радіодіапазоні, який недоступний для звичайних оптичних телескопів.
Поруч із ним розвивався і ГУРТ – радіотелескоп нового покоління. Разом із системою УРАН ці інструменти сформували українську мережу низькочастотних радіотелескопів, яку використовують для дослідження Всесвіту.
Комп’ютери ще до появи сучасних ПК
Українська школа кібернетики теж має власну історію світового масштабу.
Під керівництвом Віктора Глушкова в Інституті кібернетики розвивали теорію обчислювальних машин, систем керування та автоматизації. Українські інженери створювали ЕОМ, серед яких машини «Київ» та серія «Мир».
Глушков також працював над концепцією загальнодержавної автоматизованої системи управління — ідеєю, яка передбачала використання комп’ютерних мереж для обробки економічної інформації та управління великими системами.
Новітні медичні технології
Українські дослідники зробили вагомий внесок і в біологію та медицину. У наукових установах розробляли антибактеріальні препарати, діагностичні системи та матеріали для медичного застосування.
Серед таких розробок — батумін, антибіотик, який досліджували та застосовували проти стафілококових інфекцій.
Окремий напрям — створення медичних матеріалів і виробів, зокрема кровоспинних засобів та імплантів. Українські науковці також працювали над новими поколіннями титанових ендопротезів, які мають використовуватися для відновлення кісткових структур.
Матеріали, які працюють у найскладніших умовах
Українська школа матеріалознавства — це не лише металургія. Вчені досліджують матеріали, здатні витримувати високі температури, механічні навантаження та інші екстремальні умови.
Ці розробки потрібні для авіації, ракетно-космічної техніки, енергетики, оборонної промисловості та медицини.
І ця робота триває. У 2025 році премію імені Євгена Патона НАН України отримали за розроблення електронно-променевих технологій отримання та зварювання титанових сплавів нового покоління.
Наука, яка працює й сьогодні
Українські наукові школи — це не лише історія радянського чи довоєнного періоду. Дослідження та технологічні розробки продовжуються і під час повномасштабної війни.
У 2025 році серед лауреатів Національної премії України імені Бориса Патона були науковці НАН України, чиї роботи стосувалися, зокрема, реновації військової техніки, захисту критичної інфраструктури та високотехнологічних рішень для військових і цивільних потреб.
А українська радіоастрономія продовжує відновлюватися після пошкоджень, завданих російськими обстрілами. УТР-2 зазнав значних руйнувань, однак для нього вже розробили план відновлення та модернізації.
Ці приклади – лише частина того, що українські науковці створили та розвивали протягом десятиліть. Їхні розробки стали основою для технологій у медицині, промисловості, космічній галузі, радіоастрономії та обчислювальній техніці. Частина цих розробок стала основою цілих наукових шкіл, а робота над новими технологіями триває і сьогодні.
- Минулого року народна депутатка Мар’яна Безугла опублікувала допис, у якому прокоментувала загибель 31-річного Дмитра Ісаєнка під час російської атаки на Київ. Вона назвала його смерть “кармою”, стверджуючи, що чоловік нібито “косив від армії”.
Два концерти репера Ye, раніше відомого як Каньє Вест, які мали пройти 10 і 11 жовтня на Gazprom Arena у Санкт-Петербурзі, офіційно скасували.
У США 71-річного Дугласа Стюарта Картера звільнили під заставу після 41 року в камері смертників. Його засудили за вбивство жінки у штаті Юта, однак новий аналіз ДНК не пов’язав чоловіка зі слідами, знайденими на місці злочину.
За даними об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ середньомісячна температура повітря у вересні становила +16,3°С, що вище кліматичної норми на 1,4℃.
Під час бойового вильоту 1 жовтня загинув капітан Марат Мамбетов – командир ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва». Його МіГ-29 був уражений російською ракетою.
Українські комп’ютери, ракетні технології та найбільший у світі декаметровий радіотелескоп — лише частина розробок вітчизняних науковців. Після удару по НАН і заяв Безуглої згадуємо, чого досягла українська наука.