Війна в Ірані може відтермінувати відмову ЄС від російського газу
Джерело: Reuters
3 березня міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд заявив, що вплив військових атак США та Ізраїлю на Іран, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в Європейському Союзі щодо заборони імпорту російського газу.
Ціни на європейський газ цього тижня зросли на 75%, досягнувши багаторічних максимумів, оскільки бойові дії в Ірані та навколо нього вплинули на експорт газу з країн Перської затоки.
Цього тижня ціни на газ у Європі зросли на 75%, досягнувши багаторічних максимумів через вплив конфліктів на експорт газу з Перської затоки. Зокрема великий експортер скрапленого природного газу (СПГ) Катар припинив виробництво у понеділок.
ЄС чітко заявляв про прагнення відмовитися від російської нафти та газу, втім, події минулих трьох-чотирьох днів ускладнили ситуацію, — заявив Осланд. За його словами, геополітична ситуація нині може відновити дебати щодо імпорту енергоносіїв із Росії.
Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року.
У понеділок представник Корпусу вартових Ісламської революції заявив, що Іран відкриватиме вогонь по будь-якому судну, котре намагатиметься пройти Ормузьку протоку на південному узбережжі Перської затоки.
Раніше аналітики JPMorgan Chase & Co. попередили, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою більш як 25 днів, найбільші країни Перської затоки вичерпають можливості для зберігання нафти й будуть змушені примусово зупинити видобуток.
Хоча офіційно протоку не закрили, судновласники самостійно зупинили рух танкерів через ракетні обстріли. 28 лютого експорт через протоку скоротився до 4 млн барелів на добу. Зазвичай цей обсяг у чотири рази більший.
США та Ізраїль розпочали атаки на Іран минулими вихідними, котрі зустрів шквал ракет у відповідь, спрямованих на кілька країн, включаючи Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт та Бахрейн. Президент США Дональд Трамп заявив, що американські війська продовжуватимуть бомбардувати Іран, доки його цілі не будуть досягнуті.
Сім виробників регіону — Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Катар, Оман та Іран — мають обмежені резервуари для зберігання нафти, котру наразі неможливо вивезти. За нинішнього рівня видобутку наземні сховища заповняться за 22 дні.
Крім того, у затоці перебуває близько 60 порожніх танкерів, здатних прийняти ще 50 млн барелів. Це дасть відстрочку ще на три-чотири дні. Через 25–26 днів нафту фізично ніде буде зберігати.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
Аналітики попереджають, що ціни на нафту, ймовірно, суттєво зростуть, якщо цей конфлікт триватиме довше кількох днів і якщо Корпус вартових Ісламської революції обере стратегію виживання, засновану на використанні вразливих місць президента Трампа в економіці.
Останній раунд атак, ймовірно, мав ширший регіональний вплив, ніж червневі операції, і, як повідомляється, завдав серйозніших втрат керівництву Ірану. Остаточні наслідки для цін на нафту тепер залежать від наступного кроку Тегерана.
Іран уже здійснив удари по американських базах у регіоні, а також атакував великі аеропорти, порти та знакові об’єкти в країнах Перської затоки.
Нафтові ринки особливо зосереджені на Ормузькій протоці — вузькому морському коридорі, через який проходить приблизно 20% світових постачань нафти. Рух танкерів цим маршрутом вже суттєво скоротився, що посилює побоювання щодо перебоїв із постачанням.
Як зауважили аналітики, хоча Корпус вартових Ісламської революції може бути неспроможний фізично закрити Ормузьку протоку, він потенційно може використати малі судна, морські міни, безпілотники та ракети, щоб змусити страховиків та операторів уникати цього маршруту до припинення бойових дій.
Загальна ситуація також обмежує здатність ОПЕК пом’якшити удар по ринках. Більшість виробників ОПЕК+ уже працюють майже на межі своїх можливостей, залишаючи Саудівську Аравію основним власником значних резервних потужностей. Водночас аналітики попереджають, що додаткові обсяги нафти матимуть обмежений ефект, якщо ключові морські маршрути стануть недоступними.
Втім, вищі ціни на нафту зрештою можуть стимулювати збільшення видобутку поза межами ОПЕК, однак, для появи таких обсягів на ринку знадобиться час.
- У неділю, 1 березня, на тлі розгортання масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, альянс ОПЕК+ ухвалив рішення про збільшення видобутку нафти на 206 000 барелів на добу, починаючи з квітня. Проте експерти застерігають, що цей крок навряд чи заспокоїть ринки, оскільки ключова логістична артерія світу – Ормузька протока наразі повністю заблокована.
- 17 лютого, світові ціни на нафту продемонстрували стрімке падіння, досягнувши найнижчих показників за останні два тижні. Головним чинником зниження стала заява Ірану про прогрес у переговорах із США щодо ядерної програми.
- Уряд Росії розглядає значне погіршення прогнозу економічного зростання на тлі посилення санкцій за повномасштабну війну проти України вдарили по нафтогазових доходах Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відвідав пункт управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго та зустрівся з військовослужбовцями, які виконують завдання на Лиманському напрямку.
Пасажирський літак Flydubai, який летів із Дубая до Тель-Авіва, екстрено приземлився в Саудівській Аравії після інциденту на борту. За словами високопоставленого ізраїльського чиновника, є ознаки того, що один із пілотів намагався збити літак.
Перший віце-прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, заступник Міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв, Посол Фінляндії в Україні Тар’я Фернандес, представники Верховної Ради України та дипломатичного корпусу обговорили подальшу роботу міжнародної Коаліції укриттів цивільного захисту для України.
Унаслідок російського обстрілу Києва з вечора 29 вересня та вночі 30 вересня дві людини загинули, ще четверо постраждали. У місті зафіксували пожежі та руйнування у чотирьох районах.
Україна та Бельгія домовилися про передачу трьох винищувачів F-16 до кінця 2026 року “за прискореною процедурою”, повідомив президент Володимир Зеленський.