Військового Максима Буткевича звільнили з російського полону – ZMINA
Джерело: Центр прав людини ZMINA
Українського правозахисника, журналіста, громадського діяча та військовослужбовця Максима Буткевича звільнили з російського полону. Про це центру ZMINA повідомив його батько.
Буткевич є співзасновником Центру прав людини ZMINA, відомий своєю діяльністю з допомоги біженцям та переселенцям, а також протидії дискримінації.
На початку повномасштабного вторгнення Росії встав на захист Батьківщини. В червні 2022 року разом з іншими військовослужбовцями потрапив у російський полон.
В березні 2023 Слідчий комітет Росії заявив, що Буткевича засудили до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за фейковим обвинуваченням у “жорстокому поводженні з мирним населенням та військовополоненими, застосуванні заборонених методів у збройному конфлікті, а також у замаху на вбивство двох осіб та навмисне пошкодження чужого майна загальнонебезпечним способом”.
Також, за даними росЗМІ, відбувся обмін військовополоненими й Україні повернули 95 осіб.
- Сьогодні, 18 жовтня, в Україну повернули тіла 501 полеглого українського військового.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.