Військовий про зневажливе ставлення голови медико-соціальної експертної комісії

Вже в перші дні розгортання повномасштабної війни російські окупанти здійснили цинічну спробу взяти під контроль центр Харкова. Ворожі підрозділи обійшли укріплені райони захисників міста на об’їзній автодорозі та стрімко просувались у напрямку центру. Передбачалось, що через цей пролом на підкріплення авангарду зайдуть великі сили противника. Однак, на міських вулицях, разом із кадровими військовими та поліцейськими, противника зустріли місцева тероборона та добровольці. Значною мірою саме вони разом з іншими українськими підрозділами унеможливили взяття Харкова, вистоявши в бою з найбільшим російським передовим загоном. Наймасштабніший бій відбувся у стінах школи №134, яка внаслідок зіткнення перетворилася на руїни.

Серед оборонців тоді був і Дмитро Олійник – харківський доброволець, який зазнав поранення правої ноги внаслідок боїв за Харків, і дотепер не може отримати ІІ групу інвалідності. Днями захисник поділився деталями зневажливого ставлення голови Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії. В центрі уваги – Бунічева Лариса Леонідівна та її слова про те, що: “Якби була ампутація – то була б 2 група”. Відомо, що стаття 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” щодо встановлення групи інвалідності чітко передбачає: якщо поранення пов’язане із захистом Батьківщини, група підвищується на один ступінь. Тож, сьогодні Дмитро вимагає звільнення Лариси Леонідівни Бунічевої та справедливого оскарження рішення комісії.

“Це так виглядає вдячність людям, які стали на захист держави. На цій посаді бачу ветерана війни, а їх, переконаний, зараз багато, і саме такі люди мають бути там! Бо вони відчули на собі все”, – наголосив Дмитро. 

Про доленосну спецоперацію зі знищення ворога у 134-ій школі, поранення та 6 місяців у лікарні, як змінювались прогнози лікарів, а також про байдужість членів медико-соціальної експертної комісії, інтеграцію в соціальне та побутове життя без належних умов – Букви поспілкувались з Дмитром.

– Насамперед, можете, будь ласка, розповісти про свій військовий шлях і те, які ключові події вплинули на формування Вашого досвіду у військовій справі?

– Перше – це Революція Гідності. Оборона Харкова від сепаратистів та “вати”. Ще з 2014 року я волонтерив, був у Пісках і мав нагоду знаходитися поряд із військовими людьми. Я бачив реальну картину, яка відбувається на першій лінії зіткнення з ворогом. І розумів, що війна на Донбасі не закінчиться, вона матиме ширші кордони активних бойових дій. Підтвердження цьому ми маємо. Я не був військовим на момент повномасштабного вторгнення. Хоча, протягом 2021 року, займався розвитком територіальної оборони на посаді радника голови Харківської обласної державної адміністрації. Ми організовували навчання цивільного населення, щоб вони могли опанувати зброю та використовувати її для захисту народу України, мали навички тактичної медицини, відпрацьовували тактику дій малих груп в умовах ближнього зіткнення. Це зіграло важливу роль у знищенні псковського десанту та ГРУ РФ під час бою в 134-ій школі. 

Фото: особистий архів Дмитра

– Дмитро, поділіться обставинами, за яких Ви зазнали поранення правої ноги? Я правильно розумію, що це відбулось під час штурму?

– Так, все вірно. Свого важкого поранення правої ноги я зазнав під  завершення спецоперації зі знищення ворога у 134-ій школі. Школа вже горіла, деякі вцілілі росіяни, вибравшись на дах, використали ручний гранатомет та гранати. Від розльоту уламків я й зазнав поранення. Але це непоганий вийшов обмін, моя нога – на тридцять прусаків. 

– Розуміємо, що за подібного поранення дуже важливо своєчасно надати медичну допомогу. Протягом якого часу Ви змогли її отримати? Загалом, як розгорталися події після поранення?

– Побратим, побачивши, що мене поранили, використав мій турнікет для зупинки артеріальної кровотечі. І далі мене доставили до лікарні. У лікарні з цим пораненням я пробув безперервно 6 місяців. Я змінив 4 лікарні. Ситуація протягом першого місяця була критична, мені щодня то відрізали ногу, то її лишали. Я був у напівпритомному стані, не спав днями й ночами, була велика втрата крові й жахливий біль. Я відчував, що моє здоров’я згасає зі стрімкою швидкістю. 

Фото: особистий архів Дмитра

– У своєму дописі Ви зазначили, що Ваша права нога втратила свою функціональну здатність. Скажіть, як саме звучить цей висновок від лікарів?

– Через розрив артерії та глибокої вени тривалий час не відбувалося кровопостачання. Це призвело до ішемії, тобто відмирання нервів на нозі та некротомії (висічення) 90% м’язів. Тож, висновок після обстеження шляхом електронейроміографії такий: у динаміці в порівнянні з дослідженням від 02.06.2022 при стимуляції великогомілкового та малогомілкового нерва – без суттєвих змін. Моторної відповіді м’язів стопи не зареєстровано. 

Фото: особистий архів Дмитра

Висновок військово-лікарняної комісії: невропатія (патологія, обумовлена ураженням і ушкодженням периферичних нервів) малогомілкового та великогомілкового нерва по типу аксонотемезиса (це внутрішньостовбурове пошкодження нерва), денерваційно-ішемічних змін в м’язах гомілки (розрив нерва).  

Діагноз ВЛК:  стійка комбінована (ішемічна, нейрогенна) контрактура правого гомілково-стопного суглоба внаслідок вогнепального поранення правого стегна з пошкодженням судинно-нервового жмутка (27.02.2022) із значним порушенням функцій. Післятравматична невропатія правих великогомілкового та малогомілкового нервів із значним порушенням рухових та чутливих функцій та синдромом каузалгії. Від розуміння значення цих термінів ти випадаєш в осад, а від відчуттів, які я маю щодня, тобі просто не хочеться нічого в житті.

Фото: особистий архів Дмитра

– Повернімося до ситуації із головою обласної МСЕК, а зокрема її слів “нащо ти залишав свою ногу, треба було, аби її відрізали, і була б 2 група”. Можете розповісти про передумови цього діалогу?

– Зайшовши в кабінет огляду, я зняв одяг, показав результати поранення та 15-ти операцій, тобто те, що залишилося від здорової ноги. На що голова комісії сказала: “Хорошо, вставайте, одєвайтесь, у вас 3 група”.  Я їй відповів: “Як таке може бути, якщо за висновками, виписками та дослідженнями, у мене має бути друга група, плюс вона пов’язана із захистом Батьківщини. У діагнозах вказано, що нога – зі значним порушенням функціональності?”. 

Вона каже: “У тебя візуально нога же єсть”. 

Я: “Деякі лікарі  радили ампутувати, аби я міг бігати на протезі”.

“Так потрібно було відрізати, тоді у тебе була б друга група”, – мовить вона. Я хотів емоційно відповісти – тримайте тоді чеку, але сказав: “Ні моральних, ні фізичних сил у мене з вами скандалити немає, та ви будете відомі, і я буду всюди звертатися, щоб така людина, як ви, не знаходилася на посаді голови Харківського МСЕКу”.  

Фото: особистий архів Дмитра

Обурює те, що ніхто із членів комісії не поцікавився у мене, як я справляюся з цією ногою наодинці, ніхто не запитав моїх відчуттів. Адже я справді нічого в ній не відчуваю, і це легко перевірити, я не можу рухати суглобом, пальцями. Тобто, вона наче моя та, насправді, це біопротез. До того ж, фантомні болі – жахливі, мозок пам’ятає, якою вона була. Ніхто не поставив питання, як я інтегруюся з нею в нормальне соціальне та побутове життя. 

– Чи правда, що ані лікування, ані грошової компенсації, ані відповідної соціальної підтримки Вам не передбачено? Після розголосу, з Вами хтось зв’язувався з відповідних структур?

– Остаточного рішення ще не винесено. Тому ніякого із перерахованих вами забезпечень я не маю. На жаль, зі мною ніхто – ні з адміністрації, ні з Департаменту охорони здоров’я – не зв’язувався.

Фото: особистий архів Дмитра

– Ви зазначили, що будете оскаржувати рішення комісії медико-соціальної експертизи. Чи готові поділитися подальшими кроками у цій справі? Як кожен з нас може цьому сприяти?

– Я не погодився з їхнім рішенням, а вони – без винесення рішення – відправили пакет документів до центрального МСЕКу. Про подальші кроки буду інформувати у своїх соцмережах. Потрібно дуже швидко реагувати на такі випадки. Тому що ситуація зі мною – не поодинока, ось вам звичайний  приклад з мого життя. Спілкуючись зі старшим на 30 років побратимом по духу та зброї, я почув від нього, що він наступного дня візьме гранату та піде і підірветься з членами комісії, які виявили подібне ставлення й до нього. Його історія була раніше моєї. Я це почув і поїхав до нього в Калуш. Наша довга розмова була про те, що ветерани стають непотрібними. І таке ставлення від МСЕКів, ВЛК та інших державних органів, у яких працюють ще любителі совка, можуть загубити не одне життя. На мою думку, президенту варто вже втілювати свої слова в реальність – стосовно того, хто має посідати зараз такі посади.  Переконаний, із тисячі важкопоранених ветеранів знайдеться 10 професійних лікарів, які зможуть чесно і справедливо  ставитися до громадян. 

– Я правильно розумію, що позаду – 15 операцій, і надалі Вас очікує комплексний етап відновлення? Згідно з рекомендаціями лікарів, якою передбачена подальша реабілітація?

– Так, позаду 15 операцій. Мені щоденно потрібно розробляти ногу – масажами, електростимуляцією, щоб залишок м’язів та нервових закінчень не відмер до кінця. Вона всихається, на три розміри менша від лівої, я не можу знаходитися на вулиці довго, бо вона відмерзає. З цим потрібно щось робити, щоб вона не відмерла. 

Фото: особистий архів Дмитра

– Ви висловили дуже дискусійну думку про те, що на посаді голови обласної МСЕК бачите лише ветерана війни. Можете обгрунтувати свою позицію? Наскільки глибокою є проблема нерозуміння військових громадськістю? 

– Я не буду говорити багато, просто скажу так: привіт спортикам зі спортзалу, шумахерам із гучними глушниками та тим, хто думає, що за них мають віддуватися звичайні пацани. Та насправді у свою сторону я бачив багато вдячних поглядів, і чув хороші слова від наших громадян. Тут більше про питання, як влада буде формулювати алгоритм ставлення до ветеранів і військових. Це основа! Громадяни будуть рівнятися, коли бачитимуть належне ставлення від держави. Ось про що моя історія з МСЕКом, і ось звідки сили, щоб із цим боротися. Я хочу на своєму прикладі показати, щоб ветерани об’єднувалися і відстоювали свої права.

Фото: особистий архів Дмитра

Ввечері, 12 жовтня, Міністерство охорони здоров’я відреагувало на інцидент, зазначивши, що у 2025 році МСЕК буде ліквідовано і повністю змінено підходи до проведення експертизи та встановлення інвалідності. 

Щодо конкретних рішень вже зараз:

• Наступного тижня на Харківську обласну МСЕК, в рамках рішення РНБО, очікує прицільна перевірка. Будуть перевірені рішення про встановлення інвалідності. 
• Після результатів перевірки буде не просто проведена оцінка дій Харківської МСЕК, а винесені конкретні рішення, і конкретні особи понесуть відповідальність.
• Кожен, хто намагатиметься принизити героїв,  кожен, хто до своєї посади і повноважень додає зверхнє ставлення і корупційну складову, – буде жорстко покараний. Група інвалідності – не предмет для торгівлі. Є чіткі критерії, за якими вона встановлюється. 

“Але найважливіше – повага до героїв, до тих, хто захищає нас на фронті, – не важливо, місяць, рік чи 9 років цієї війни. Кожен, хто зазнав поранення, яке призвело до інвалідності, повинен бути впевнений у підтримці держави, а не в знеціненні та приниженні”, – наголосили у Міністерстві.

Також найближчим часом буде проведено оцінку правомірності встановлення групи інвалідності Харківською МСЕК. Всі необхідні документи та медичні висновки вже направлено до Центральної МСЕК МОЗ України.