Вісім ознак депресії у собак: коли варто звернутися до ветеринара

Собаки можуть переживати втрату господаря або іншого домашнього улюбленця. Про емоційний стан тварини можуть свідчити зміни в поведінці: млявість, зниження апетиту, тривожність і втрата інтересу до звичних занять. Водночас такі симптоми можуть бути ознаками захворювань, тому важливо звернутися до ветеринара.

Автор матеріалу наводить історію польського собаки Джока (Dżok). Після смерті господаря тварина протягом року чекала на нього біля кільцевої розв’язки Рондо-Грюнвальдзьке в Кракові.

Господар Джока помер від серцевого нападу. Перехожі доглядали за собакою, приносили йому їжу та воду, доки його не прихистила вчителька на пенсії Марія Мюллер. Через сім років жінка померла. Згодом тіло Джока знайшли біля залізничної колії — собаку збив трамвай.

Автор зазначає, що протягом 30 років чув чимало історій від власників собак, які переконали його: тварини здатні переживати горе та депресію. Про їхній емоційний стан можуть свідчити певні зміни в поведінці.

Вісім ознак депресії у собак

Зміни в поведінці собаки можуть свідчити про депресію. Серед основних ознак:

Однак ці ознаки не обов’язково свідчать про депресію. Вони також можуть бути симптомами захворювань, зокрема деменції, інших порушень роботи мозку, хронічного болю через артрит або проблем із серцем, дихальною системою та іншими життєво важливими органами.

Якщо собака став менш активним, гірше реагує на господаря або змінив поведінку, варто показати його ветеринару.

Під час огляду важливо розповісти лікарю, коли з’явилися зміни та чи відбувалися останнім часом події, які могли вплинути на тварину. Це може бути переїзд, смерть когось із членів родини або іншого домашнього улюбленця.

Особливо важливо звернутися до ветеринара, якщо з’явилися додаткові симптоми:

Як допомогти собаці

Під час консультації ветеринар може запитати, коли почалися зміни у поведінці та як вони розвивалися. Власникам радять вести щоденник стану тварини. У ньому варто фіксувати:

Також корисно знімати на відео незвичну поведінку собаки, аби показати записи ветеринару.

Лікар проведе огляд, і залежно від історії хвороби та результатів обстеження може призначити аналізи крові й сечі. У лабораторії перевірять основні показники здоров’я, зокрема роботу нирок і печінки. Якщо ветеринар не виявить захворювань, можна спробувати урізноманітнити життя тварини. Допомогти можуть фізична активність, прогулянки в нових місцях, іграшки та ласощі. Якщо зміни в поведінці пов’язані зі смертю іншого домашнього улюбленця, можна розглянути можливість прихистити ще одного собаку. Водночас це не універсальне рішення: деякі собаки можуть стати ще тривожнішими після появи нового улюбленця. Багато залежить від характеру обох тварин.

Автор матеріалу також ділиться власним досвідом. Після смерті його собаки чорний лабрадор Бодгі кілька тижнів був пригніченим: більше лежав, частіше скиглив і постійно шукав близькості господаря. Родина вирішила прихистити цуценя лабрадора. Після кількох тижнів адаптації Бодгі повернувся до звичної поведінки.

Водночас автор наголошує, що кожна тварина переживає втрату по-своєму. Іноді найкращими ліками стають час і терпіння.

• Науковці з Інсбруцького університету в Австрії з’ясували, що фізичний контакт із собакою може допомагати людині краще справлятися зі стресом. Зокрема, погладжування домашнього улюбленця здатне зменшувати фізіологічну реакцію організму на майбутні стресові ситуації.
• Собаки частіше кліпають, коли бачать, як кліпають їхні господарі. До такого висновку дійшли вчені, які досліджували, чи може людське кліпання впливати на поведінку собак під час соціальної взаємодії.
• Собаки здатні не лише відрізняти усмішку від негативних емоцій людини, а й розпізнавати гнів, страх і смуток. Науковці вперше виявили, що мозок собак по-різному реагує на окремі негативні вирази людського обличчя.