Власник ресторану «Татарка» пригрозив критикам депортацією через закиди про етноапропріацію

Джерело: Zakhida Adilova (Facebook).

В Одесі виник скандал навколо ресторану “Татарка”, який розкритикували за зневажливе використання кримськотатарської культури у промоції. Представниця кримськотатарського народу Західа Аділова заявила, що заклад не просто використовує чужі культурні елементи, а подає їх у спотвореному вигляді – без розуміння традицій, історії та релігійного контексту киримли, тобто кримських татар.

У дописі авторка пояснила, що культурна апропріація – це використання елементів культури іншого народу без належної поваги, знання й розуміння. На її думку, саме це нині відбувається з кримськотатарською гастрономічною та візуальною спадщиною.

“Поки весь цивілізований світ бореться за захист корінних народів та деколонізацію, в Україні розквітає свій, внутрішній “гастрономічний колоніалізм”. Неносії культури, великі ресторанні мережі та бізнесмени без жодного кримськотатарського коріння беруть наше ім’я, наші страви, загортають їх у дешеву обгортку шароварщини та заробляють на цьому мільйони”, – написала вона.

Окремо авторка згадала ресторан грузинської кухні “Кінза” в Одесі. За її словами, у рекламному ролику закладу тему кримськотатарської кухні подали через змішування несумісних культурних елементів. Вона зазначила, що актора-чоловіка одягнули в чапан – традиційний верхній халат, поширений у народів Центральної Азії, а на голову йому вдягнули жіночий кримськотатарський фес.

Авторка назвала це прикладом колоніального мислення, у якому “немає жодної різниці між Кримом та Центральною Азією”, а також не враховується значення чоловічих і жіночих елементів традиційного одягу.

“Ляпнути, що грузинське – то кримськотатарське, змішати до купи чужі національні костюми й видати це за автентику задля реклами чебуреків – це те саме, що вдягнути українця в шотландський кілт і демонструвати всім як приклад традиційного українського одягу”, – йдеться в дописі.

Критика стосувалася не лише візуального оформлення, а й самого підходу до кримськотатарської кухні. Авторка наголосила, що кримськотатарські чебуреки та янтики не можуть подаватися як фастфуд або як закуска “під пиво”, а використання свинини в стравах, які називають кримськотатарськими, суперечить традиціям народу, значна частина якого сповідує іслам.

Власник ресторану «Татарка» пригрозив критикам депортацією через закиди про етноапропріацію.

“Кримськотатарська кухня не може бути фастфудом апріорі, а чебурек і янтик ніколи не буде зі свинини і закускою під горілку чи пиво. Наша гастрономія, так само як і мексиканська, варта того, щоб її захищало ЮНЕСКО, а не спотворювали малоосвічені бізнесмени та їх команди маркетологів, піарників, бренд-мейкерів, СММ-ників тощо”, – зазначила авторка.

Однак найбільше обурення викликала не лише сама промоція, а й реакція на критику. У коментарях під одним з дописів ресторану у соцмережах, власник закладу, замість пояснень або вибачень, почав відповідати з насмішками та погрозами.

Коли одна з користувачок соцмережі написала, що завжди захищатиме історію, кухню і культуру свого народу, користувач із нікнеймом vladymyr_b відповів: “бла бла бла”. Після цього вона написала: “Ну ну, ви ж нажили собі ворогів у вигляді цілого народу, готуйтесь до наслідків”.

У відповідь він заявив: “1) Ждём с нетерпением, весь народ; 2) Готовьтесь к депортации”.

У коментарях під одним з дописів ресторану у соцмережах, власник закладу, замість пояснень або вибачень, почав відповідати з насмішками та погрозами.

Саме згадка про “депортацію” стала особливо болючою, адже для кримських татар це не абстрактне слово, а частина історичної травми. Нагадаємо, що у 1944 році радянська влада депортувала кримськотатарський народ із Криму, і ця тема залишається однією з ключових у пам’яті киримли.

Авторка допису наголосила, що йдеться не про культурний обмін і не про популяризацію кухні, а про використання культури корінного народу як декорації для реклами й заробітку.

“Кримськотатарська культура варта поваги та захисту, а не паплюження заради хайпу. Може досить проявляти зневагу, а пора включати мозок. Бо це не популяризація, а знищення і знецінення культури нашого народу!”, – підсумувала вона.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.