Внаслідок війни збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд грн

Джерело: очільник Міндовкілля Руслан Стрілець у Facebook

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.

Це лише ті, що вже вдалося обрахувати по Одещині, Херсонщині та Миколаївщині. Щодо українського Криму – попереду масштабна робота.

Після деокупації Криму інспектори безпосередньо працюватимуть на місцях та обраховуватимуть збитки. За словами очільника Міндовкілля, Держекоінспекція вже сформувала кадровий резерв із працівників, які готові взятися до роботи тоді, коли це буде можливо.

“Сьогодні під час наради в Одеській обласній державній адміністрації дав доручення Державній екологічній інспекції України активізувати роботу з “камеральної” оцінки збитків, завданих кримському довкіллю – за допомогою супутникових знімків та посилюючи співпрацю із відповідними службами й установами. За результатами матимемо окремий дашборд з аналітикою”, – повідомив Руслан Стрілець.

Під час наради також йшлося про фіксацію наслідків збройної агресії РФ для Чорного моря. Лише внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС величезна кількість токсичного забруднення потрапила у чорноморські води.

Крім того, за даними Українського наукового центру екології моря, від 25 лютого 2022 року кількість випадків викидів дельфінів на узбережжя причорноморських країн збільшилася вдвічі у порівння з довоєнними роками.

Руслан Стрілець доручив Українському науковому центру екології моря підготувати повний звіт щодо загибелі дельфінів з аналізом динаміки. Також Держекоінспекція та науковці центру екології моря мають посилити координацію для виявлення і фіксації всіх випадків заподіяння Росією шкоди Чорному морю.

“І вже зараз треба думати про відновлення. Тож Український науковий центр екології моря напрацює пропозиції щодо конкретних заходів з відновлення морської екосистеми. Ми включимо їх у програму, яку на початку наступного року розпочнемо обговорювати на міжнародних майданчиках, заручившись підтримкою партнерів на довгому, але необхідному шляху відновлення”, – резюмував Руслан Стрілець.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.